Question

Напишіть переказ 5 клас Те, що того ранку побачив Ігор у сусідньому дворі, дуже схвилювало його. Маленький хлопчик такого ж віку, як і він сам, стьобав прутиком рябе цуценя, тягаючи його по саду за шнурок. Звали хлопця Тимко. Собача жалібно скиглило, падало, переверталося на траві, намагаючись встигати за своїм довгоногим мучителем. — Нащо мучиш? – сказав Ігор. - Краще віддай мені... — Бери, — погодився рудий хлопчик і подав Ігореві шнурок. Вірний, ось як він назве цуценя! Вірний, Вірний... Йому так сподобалася кличка собаки, що він навіть засміявся. Минув тиждень, і Вірного вже не можна було впізнати. Шерсть його заблищала, вирівнялася, ноги витяглися, стали пружними і рівними. Лише вуха, як і раніш, звисали на самі очі, завдаючи клопоту цуценяті. З ранку до пізнього вечора Ігор не розлучався з своїм цуценям, ходив з ним до лісу, в крамницю, куди мати посилала за сірниками чи сіллю, купатися на річку, навіть в аптеку. Вірний ночував у своїй затишній хатці, але кожного ранку, як тільки Ігор виходив з кімнати, щеня завжди зустрічало його радісним помахуванням хвоста, кидалося до ніг і качалося по траві.

Answer 1

Ответ:Ігор побачив у сусідньому дворі хлопчика, який мучив цуценя прутиком, тягаючи його за шнурок. Хлопець звався Тимко, а цуценя мучився і страждав. Ігор запропонував забрати цуценя, на що Тимко погодився і передав йому шнурок. Ігор назвав собаку Вірним, а за тиждень догляду шерсть Вірного заблищала, ноги стали пружними і рівними. Ігор дуже зв'язався з Вірним, щоденно ходив з ним на прогулянки і навіть брав його з собою, коли мати посилала за покупками. Цуценя ночувало в затишній хатці, але кожного ранку радісно зустрічало Ігора і качалося по траві.

Объяснение:

Answer 2

Того ранку Ігор побачив щось дуже цікаве у сусідньому дворі, і це дуже його зацікавило. Там, маленький хлопчик такого ж віку, як і він, грався з цуценям. Хлопчик стьобав прутиком рябе цуценя і тягав його по саду за шнурок. Хлопчика звали Тимко, а цуценя жалібно скиглило і намагалося встигати за ним, перевертаючись на траві.

Ігор підійшов до хлопчика і сказав: "Нащо ти мучиш цуценя?" Потім він запропонував: "Краще віддай мені його..." Тимко погодився і подав Ігореві шнурок. Ігор радісно прийняв цуценя і назвав його Вірний, адже ця кличка сподобалася йому найбільше.

Тиждень пройшов, і Вірний змінився неймовірно. Його шерсть стала блискучою і гладкою, ноги стали пружними і рівними. Вірність та відданість Вірного стали очевидними. Ігор не розлучався з ним ні на мить. Вони разом ходили до лісу, в магазин, купували сірники та сіль, купалися в річці і навіть відвідували аптеку разом.

Вірний ночував у своїй хатці, але кожного ранку, коли Ігор виходив з кімнати, Вірний завжди вітає його радісним помахуванням хвоста, кидається до ніг та грається на траві.