Question

Скласти аналіз вірша пророк тарас шевченко

Answer 1

5.1.3. Тема: звернення молодого Т. Шевченка до померлого І. Котляревського (українського солов’я), щоб той розважив Кобзаря- сироту. 

5.1.4. Ідея: возвеличення краси української літературної мови, яку започаткував видатний полтавчанин. 

5.1.5. Основна думка: Будеш, батьку, панувати, / Поки живуть люди, / Поки сонце з неба сяє, / Тебе не забудуть! 

5.1.6. Жанр: громадянська лірика. 

5.1.7. Римування: перехресне. 

5.1.8. Віршований розмір: ямб. 

5.1.9. Композиція. 

Експозиція: згадування Т. Шевченком солов’я — І. Котляревського, дивлячись на «одиноке гніздечко» птаха. 

Зав’язка: розповідь поета про вплив солов’їного співу на почуття людей. 

Кульмінація: висловлення суму з приводу смерті «батька» нової української літератури. 

Розв’язка: звернення Т. Шевченка до І. Котляревського з проханням надати духовну підтримку під час перебування на чужині. 

5.1.10. Художні особливості твору. 

Метафори: «сонце гріє, вітер віє», «серце в’яне», «серце б’ється», «дівчина в’яне, сохне сиротою», «ворон прокричить», «засне долина», «соловейко задріма», «повіє вітер по долині, 

пішла дібровою луна», «луна гуляє», «верба сміється», «Котляревський щебетав», «слава сонцем засіяла», «усміхнеться серце», «хвилі... ідуть та ревуть», «доля... плаче». 

Епітети: «світ божий», «дрібні сльози», «співає дрібно, рівно», «запекла душа злодія», «божа мова», «лютий злодій», «мова мудра, щира», «зла доля». 

Риторичні запитання: «А де ж дівся соловейко?», «Чому не осталось?», «Піде та 

замовкне — нащо щебетать?». 

Риторичні оклики: «І сонце гляне — рай, та й годі! / Верба сміється, свято скрізь!», «Поки сонце з неба сяє, / Тебе не забудуть!», «Праведная думе!», «Та про Україну мені заспівай!». 

Звертання: «Праведная думе!», «Прилинь, сизий орле». 

Порівняння: «співає... як бога благає». 

Повтори: «дівчина в’яне, сохне сиротою», «Сонце гріє, вітер віє», «З поля на долину, / Над водою гне з вербою / Червону калину. / На калині одиноке / Гніздечко гойдає», «недавно… недавно...», «все сумує», «Праведная душа!», «згадаю...», «поки...», «там...». 

Answer 2

Звісно, я можу допомогти з аналізом вірша Тараса Шевченка "Пророк". Цей вірш написаний у 1845 році, і він належить до серії "Кавказ", де поет описує життя та страждання українців, які були заслані на Кавказ. Вірш "Пророк" є одним із найважливіших творів у творчості Шевченка і вражає глибокою філософією та проникливістю.

Сюжет та структура: Вірш "Пророк" поділяється на дві частини. Перша частина складається з 6 строф, а друга - з 3 строф. У першій частині пророк побачив майбутнє українського народу в усіх його сферах - політичній, соціальній, культурній. У другій частині Шевченко звертається безпосередньо до українців, закликаючи їх прокинутися та діяти.

Символіка та образи: У вірші присутні різноманітні символи та образи. "Пророк" сам по собі є символом поета, який відчуває себе вісником майбутнього народу. У вірші є образи козака, гайдамака, козачки, князя та інших, які представляють різні аспекти українського життя та історії.

Теми та основні ідеї: Однією з ключових тем вірша є ідея відродження та вільного розвитку українського народу. Шевченко вірив у гідне майбутнє для України та її народу, і вірш "Пророк" відображає цю надію та віру. Поет попереджає про можливі наслідки пасивності та бездіяльності, закликаючи українців не залишатися байдужими до свого долі.

Мовний стиль та ефекти: Мовний стиль вірша є виразним та емоційним. Використання різних образів, порівнянь та метафор допомагає передати глибокий зміст вірша. Поетична мова вірша допомагає підкреслити його емоційну насиченість та важливість.

Заключення: "Пророк" - це вірш, який втілює глибокі думки та переживання Тараса Шевченка щодо долі свого народу. Вірш містить в собі ідеї відродження, волі та боротьби за справедливість. Шевченко закликає українців долати внутрішній страх та байдужість, активно долати випробування та домагатися своєї незалежності.