Question

Скласти твир "Не повторений свит дитынства в поезиях" Леси Украинкы Даже треба

Answer 1

«Неповторний світ дитинства в поезіях Лесі Українки»

    Кажуть, що поет формується у дитинстві. Маленька тендітна дівчинка мріяла про надзвичайну дивну казку (вірш «Мрії»). Вік лицарства і шляхетних вчинків приваблював не одне покоління юних романтиків. Однак у Лесі Українки своє бачення доби мужніх воїнів, лицарських турнірів: Тільки дивно, що не принци. Таємницею укриті. Не вродливі королівни Розум мій очарували. Дівчинка гортала малюнки лицарських романів. Її приваблювати не переможці лицарських поєдинків, котрі «промовляли люто “Здайся!”», а переможені. Нехай вони і «розпростерті», до землі прибиті списом, але з уст зривається горда відповідь: «Убий, не здамся!»

      Маленька дівчинка Леся вже тоді, в пору свого дитинства, поважала силу духу, справедливість. Вона поважана тих, хто навіть під загрозою смерті не хотів здаватися. Можливо саме в них вона вчилася великої мужності. Ця мужність знадобилася їй у житті, допомагала боротися з власною недугою та життєвими негараздами.

     В іншому вірші «Як дитиною, бувало» маленька мрійниця Леся виступає мужньою і гордою дівчинкою. Гулі від падіння не викликати сліз. Вона тихо вставата і ніколи не скаржилася на біль від забиття:

                             «Що болить?» — мене питали.

                               Але я не признавалась —

                               Я була малою горда, —

                               Щоб не плакать, я сміялась.

     Такою була поетеса в дитинстві. Вона поважала в людині гордість і силу духу. Сльози Леся, як і лірична героїня вірша, вважала слабкістю. Але минув час, і вже доросла Леся переглянула свої погляди. Щоб не скінчилася драматична ситуація злим жартом або не зірвалося з уст в’їдливе зауваження:  

               Безпощадній зброї сміху

               Я боюся піддаватись,

                І, забувши давню гор

дість.

                Плачу я, щоб не сміятись.

      Характер Лесі Українки сформувався в дитинстві. Просто з дитинства вона ввійшла в літературу — як символ мужності, стійкості, нездоланності людського духу.

Answer 2

"Не повторень світ дитинства в поезіях" - Лесі Українки. Давно треба.

В сні й реальності переплітається дитинства світ, Своїм крилом легкої мрії зіткнулася з краєм життя. Та чи легко відтепер впізнати ті літа? В чарівних спогадах забулася мить, і все здається позитивним.

Ті миті - мов чарівниця, що часом у серці забуває, Ті невинні діти, у собі яких світло майбутнього горить. Кожен крок, кожен літній день запам'ятався мені, і прагну знову туди. Так нехай світ малечі дарує радість, сміх, щирість і любов усім нам.

Пісня дитинства грає у моєму серці, як рідна мелодія, І хоч би час намагався забути, вона завжди вдихає життя. Дорога у світ дорослості тепер відкривається, Та пам'ять про моменти дитинства назавжди відчувається.

Так хай же дитинство в поезіях не повториться, Залишаючи в серці вічний слід мрій і сміху. Нехай дорога життя несе нас уперед, Та дитинство в спогадах завжди з нами лишається в глибині серця.