Вопрос задан 27.07.2023 в 07:34. Предмет Українська література. Спрашивает Дашкин Илья.

Твір опис за картиною м.пимоненка святочне ворожіння

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Иванчиков Миша.

Удивительно красивая жанровая картина. Две красивые девушки-крестьянки сели на скамейку у печки и при свечке на Святках принялись гадать. А как же без этого! Тогда на Святках это едва ли не самое главное – погадать на суженого-ряженого! Ведь девушкам очень хотелось поскорее выйти замуж. А гадали на святках по-разному. Вот то, что на полотне как раз самое верное.

Наливалось в чашку немного воды, зажигалась свеча, и накапывался в воду воск. Он там застывал в различных формах, а потом при помощи свечи рассматривают тень этой самой восковой застывшей кляксе.

Рассматривали пристально, чтобы разгадать профиль любимого. Вот как раз за рассматриванием художник и застал своих героинь. Внимательно и весело смотрят они на тень исходящей от свечи – вдруг увидят что знакомое. Но самое интересное, что такие святочные гадания сбывались почти через год.

Как правило, все русские свадьбы справлялись осенью, почти сразу после сбора урожая. Работы стало поменьше и потому можно было предастся развлечением. А свадьбы тогда праздновали с большим размахом. Кстати, святки тоже праздновали с размахом, но, правда, не таким уж большим.

Зимой то особо не нагуляешься, но они были как продолжение Рождества Христова. Вот потому и красавицы одеты празднично. Как правило, девушки собирались в одной из изб, без парней и принимались гадать. Но это было не долго. Сразу после гаданий, начинались песнопения, но тоже не просто так – кто-то прял пряжу, кто-то что-то подшивал или перебирал из ягод.

Конечно, растапливался самовар, и начиналось девичье чаёвничество. Угощения были разные – пряники, хлебцы или кусковой сахар. Но потом приходили и парни, но ничего такого между ними не происходило, просто сидели и рассказывали всякие байки, присказки и истории.



0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Микола Пимоненко (1862-1912) був видатним українським художником, який заслужено відомий своїми яскравими і виразними картинами, присвяченими народному життю та обрядам України. "Святочне ворожіння" - одна з його найвідоміших робіт, і дозвольте мені описати цю картину в творі.


Серпневий ранок огортає природу м'яким теплом, а повітря наповнюється запахом спекотного літа. На полі, що розтягнулося між зеленими лісами і далекими горами, відбувається чудове свято - святочне ворожіння. Під ясним сонцем українські хатини сплелися в коло, створюючи затишне подвір'я для святкових подій.

Приголомшливий колорит картини надає їй особливого образу. Кожен одягнений в національний вбір селянин і селянка прикрашається урочистою вбранням. Молоді дівчата у весняному одязі, з українськими віночками на головах, весело розмовляють і сміються, намагаючись не загубити вже завершену життєву групу, де прогнозують майбутнє. Їх гарні обличчя, розфарбовані яскравими відтінками, відображають надію і сподівання.

Велика краса і символіка української культури втілилися в деталях цієї картини. Розташований посередині гурт людей виривається з темряви, якби означаючи перехід від минулого до майбутнього. Величні сонячні промені пробиваються крізь гілки дерев і освітлюють те, що чекає на український народ упереджувально.

І в центрі уваги - старійші відступають перед молодшими, що символізує передачу досвіду і мудрості від покоління до покоління. Їх мудрі обличчя виражають повагу до традицій і повір'їв, які стали невід'ємною частиною української культури.

Святочне ворожіння на картині Миколи Пимоненка збирає усіх разом - молодих і старих, щоб об'єднати народ в єдиному колі. Це свято віри, надії та духовності, коли люди зв'язуються з минулим і спрямовують свої мрії в майбутнє.

Таким чином, "Святочне ворожіння" - це глибоке і витончене творіння мистецтва, яке оспівує духовне багатство українського народу і перекликається з його історією та культурою. Ця картина не тільки переносить нас у чарівний світ українських традицій, а й залишає незабутні враження і спонукає задуматись про неповторну красу своєї національної спадщини.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории Українська література

Последние заданные вопросы в категории Українська література

Задать вопрос