Question

Требя написати твір на тему :я рідну україну не проміняю на чужину

Answer 1

На мою думку, Батьківщина — одна з найбільших цінностей у нашому житті, яку ти не вибираєш: вона дана тобі батьками як спадок, який маєш любити й берегти, щоб передати власним дітям.По-перше, Батьківщина — це насамперед духовний материк, тобто не лише країна, у якій ти народився, а й усі духовні надбання роду й народу: мова, пісні, традиції, звичаї, які відповідають твоїм ментальним особливостям. Яскравим прикладом усвідомлення цього є моя сім’я, де панує пошана до традицій, моральність, прагнення знати народні звичаї й дотримуватися їх: усі ми розмовляємо українською й любимо співати народні пісні, а святкову сорочку кожному власноруч вишила мама; щоліта мандруємо стежками України (у першому поході мене, піврічного, ще несли в спеціальному рюкзачку); допомагаємо дідусям і бабусям поратися на городі, у саду, учимося жити так, щоб не було перед ними соромно.

По-друге, навіть якщо людина з якоїсь причини змушена жити поза межами рідної землі, вона несе у своєму серці часточку Батьківщини. Прикладів цього в літературі сила-силенна. Чи не найяскравішим серед них є творчість Тараса Шевченка, зокрема його поезія «І виріс я на чужині…», у якій Кобзар пише, що для нього немає нічого кращого, як «Дніпро та наша славная Вкраїна…». Глибинним розумінням патріотизму вражають «Кам’яний хрест» Василя Стефаника і «Волинь» Уласа Самчука, поезії Олександра Олеся та Євгена Маланюка.

Отже, Батьківщина — це найцінніший дар твого народу й роду. Це не тільки земля, на якій ти народився та проживаєш, а й уся духовна спадщина твоїх пращурів, яку мусиш плекати й примножувати скрізь і завжди.

Answer 2

Моя рідна Україно, моя ненько! Так багато ніжних спогадів і почуттів вкладено в ці слова. Кожна згадка про тебе пробуджує у мені велику любов і патріотизм. Так, я можу стверджувати з упевненістю: я рідну Україну не проміняю на чужину.

Мій батьківщино, ти — край з багатою історією, культурою та національним духом. І кожна краплина крові, яка тече в моїх жилах, свідчить про те, наскільки міцно я пов'язаний з твоїми корінями. Ти навчила мене шанувати минуле, поважати своїх предків та дотримуватися традицій, які передаються з покоління в покоління.

Твої землі, як засіяні коштовним насінням, вирощують різноманітні зернові культури, а серця твоїх людей наповнені щирістю, відвагою та гостинністю. Твоя природа надзвичайно різноманітна: від високих Карпат до безмежної чорноморської гладі. І скрізь, де б не бував, я відчував себе щасливим, адже ти, моя рідна Україно, завжди приймала мене з теплом і радістю.

Твої мови — то скарбниця думок і почуттів. Українська мова — це мелодія, яку я слухаю з насолодою. Кожне слово, кожне речення виткані зі сльозами, сміхом, радістю та сумом українського народу. Вивчення мови — це ще один спосіб глибше пізнати тебе, моя Батьківщино.

Твої героїчні подвиги та страждання в історії зміцнюють мою віру в твою могутність. Ти переживала страшні випробування, та все ж залишилася непохитною, мова сила, що знову й знову воскрешається з попелу. І я пишаюся, що ти — моя Батьківщина, і готовий стати гідним продовжувачем твоєї славної історії.

Велика та могутня Україно, ти навчила мене цінувати свободу і незалежність, боротися за свої права та права інших. І хоча життя може не завжди бути легким та безхмарним, твій дух і сила завжди дають мені силу йти вперед і долати перешкоди.

Не було б у світі місця, яке змогло б замінити тебе, моя рідна Україно. Твоя краса, духовність та неповторний колорит надихають мене бути кращою версією себе. І я завжди буду пишатися своїм українським корінням, з гордістю нести твій прапор та покладати всі свої зусилля на твоє процвітання та славу.

Тому, моя рідна Україно, твоє місце в моєму серці незмінне. Я рідну Україну не проміняю на чужину, бо ти — моя Батьківщина, мій дім, моє життя. І я завжди буду гордо називати себе українцем і зі сльозами радості вітатиму ранок на твоїх барвистих землях. Живи, розквітай і процвітай, моя рідна Україно!