Question

Художні образи твору Т.Шевченка "мені однаково":

Answer 1

Епітет ,  метафор ..!!!!!!

Answer 2

Тарас Шевченко, видатний український поет і художник, написав безліч віршів, серед яких є його твір "Мені однаково". Цей вірш був написаний у 1847 році, під час перебування Шевченка на засланні в Сибірській каторзі. У вірші відбивається поетична філософія, внутрішній світ автора, його почуття та ставлення до різних аспектів життя.

Нижче приведено декілька художніх образів твору "Мені однаково":

1. "Мені однаково, чи буду" / "Іти, хоч в світі між люди": Цей образ передає філософію та життєвий підхід Шевченка. Поет зазначає, що йому байдуже, чи буде він далі жити, йти на зустріч із людьми і діяти в суспільстві, чи залишитися в самотності. Це свідчить про його готовність віддати життя великій справі і своїм ідеалам.

2. "Там угорі високо гори": У цьому образі Шевченко описує природні красоти гір, які він бачив у своїх мандрівках. Гори втілюють для нього символ високого і нездійсненного, що веде до роздумів про власні обмеження і місце людини у всесвіті.

3. "І пустиннії степи дикі": Пустинні степи відображають почуття втрати, самотності і віддалення від близьких людей. Вони можуть символізувати заслання Шевченка, його стан у вирі репресій і неволі, де він залишився в одиноцтві.

4. "Мені лани широкополі": В цьому образі поет згадує рідний край, Україну, з її просторими ланами. Це символ батьківщини, свободи і духовної рідноти, яка завжди лишалася в його серці, незважаючи на заслання.

5. "Там в Києві, в Україні": Відношення до Києва, духовного центру української нації, є важливим для Шевченка. Він згадує про місто із ностальгією і любов'ю, знову зізнаючись у своїх почуттях до рідної землі.

6. "Мені однаково — хто панує": У цьому образі автор висловлює своє протиставлення тоталітарному управлінню та самодержавству. Він прагне відмовитися від панування будь-яких тиранів і свавільних правителів.

Вірш "Мені однаково" виражає глибокі почуття автора, його прагнення до свободи, самовизначення та боротьби за справедливість. Він розкриває душевні становища Шевченка під час трагічного періоду його життя та ставлення до життя і суспільства загалом.