Question

Твір на тему: Мої пригоди в Недоладії. По зразку до казки Галина Малик, "Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії

Answer 1

Мені подобається твір Галини Малик “Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії” тим, що він кумедний, повчальний, цікавий.
    Дівчинка Аля була дивною, адже на доробляла до кінця жодну розпочату справу. Саме цим твір і відрізняється від інших, бо має досить захоплюючу історію про погану дівчинку. Дуже мене засмутив розділ про те, як Аля вирішила вишити рушник для бабусі. “І нитки підібрала, і рушничок знайшла, і навіть перший хрестик зробила”. Та на цьому все бажання зробити приємність бабусі завершилося. І залишилась би Аля надовго такою нетерпеливою у роботі, якби не цей випадок з подарунком, після якого вона потрапила у чарівну країну. По дорозі з дівчинкою відбувались різні казкові пригоди. І головне, що вона зрозуміла важливе правило : треба старатись завершувати розпочату справу.
    Ця історія з дівчинкою дуже повчальна. Я хочу порадити усім прочитати цей твір.

Answer 2

Мої пригоди в Недоладії

Коли я вперше потрапив у країну Недоладії, знаходячись там зовсім не за власним бажанням, не міг уявити, що мені доведеться пережити так багато незвичайних подій. Здається, що це місце має власний розум і характер, а я став його невольним відвідувачем.

Пригода розпочалася в момент, коли я виявився на густо зарослому лісовому стежці. Він забирався все глибше у густу хмару таємниць, що приховувала Недоладія. Маленькі блискавки зірвалися з неба, і я побачив привітну посмішку казкового героя, який саме втік із сторінок старенької казки.

• Вітаю тебе в Недоладії! – вигукнув герой.

Його ім'я було Флік, і він став моїм провідником у цьому незвичайному світі. Першою зупинкою було Місто Забуття, де вирували веселощі та феєричні карнавали. Я мав багато розваг і ні на хвилину не думав про те, як далі потраплю звідси.

Однак наступного дня сталася несподівана річ – ми з Фліком заблукали у лабіринті. Там, серед високих стінок, казалось, що час застиг. Нам знадобилося чимало зусиль, щоб знайти вихід. І лише завдяки винахідливості та дружній допомозі один одному ми змогли повернутися на свободу.

Та Недоладія була сповнена ще більш дивовижними місцями. Ми відвідали Гори Меланхолії, де туман і сум завжди огортали величні піки. Потім ми дісталися Річки Сліз, де весела Фея Смішинка допомогла нам плести з квітів човники і відправитися на мальовничий перегляд.

Та найнезабутніша подія сталася в Лісі Втрачених Мрій. Там, під завісою вечірнього сяйва, я зустрів справжню Королеву Мрій. Вона була одягнена в рідкісний гарбузовий сукню та володіла чарівною мудрістю. Королева дала мені таємничу пляшку, повну зірваних зі сходинок до мрій, з привітанням: "Збери їх і використай з розумом, мій гість."

Час в Недоладії котився зовсім інакше, і незабаром я зрозумів, що мої пригоди підходять до кінця. Прийшов час прощання з Фліком та іншими казковими персонажами. Відчував сум, що мушу покидати цей світ, але знаходив утіху в тому, що життя непередбачуване і завжди може принести нові незабутні пригоди.

Захоплюючий час, проведений у Недоладії, закінчився, і я знову став на стежку, яка забрала мене в невідоме. Але в моєму серці залишилися спогади про цей казковий світ, де зустрічаються реальність і фантазія, де пригоди і мрії стають реальністю.

Так закінчився мій захоплюючий шлях у країні Недоладії. Мабуть, ніщо не може забути ті емоції, які я пережив там, і ніщо не зможе зробити мене таким самим, як раніше. Тепер я знаю, що існують найнеймовірніші світи, і достатньо відчинити своє серце, щоб потрапити у казку, де справжні чудеса здійснюються