Question

Здравтсвуйте, Напишите твір, а точніше Гумористичне оповідання на любу тему (На сторінку)

Answer 1

Ответ:

Учням другого класу дісталася цікава вчителька, яка любила приказки вставляти під час "виховної роботи". І ось, в черговий раз, коли дітвора щось на перерві накоїла, вона почала їх лаяти, повторюючи час від часу: "Запам'ятайте або зарубайте собі на носі, школа - ваш другий дім, я - ваша друга мати".

В цей час лунає стукіт у двері. Дівчинка, яка сиділа біля дверей, відкрила, через мить повертається і каже: "Мамо, там до тебе прийшли".

____________________________________________

Перша перевірка з техніки читання. Мама прийшла забрати мене після уроків і поцікавилася у вчителя про мої успіхи. Та сказала мамі, що з техніки читання я всіх "переплюнула", прочитала більше всіх слів. Мама засміялася: "А по якій книзі ви читали?", запитала у вчительки. Та показала мамі підручник.

Виявилося, що такий підручник був у нас вдома, залишився від старшого брата, і я знала його напам'ять. Мені потім довелося заново здавати техніку читання, але у вже по книзі, яку я не знала.

____________________________________________

На уроці музики ми слухали вальс з балету Прокоф'єва "Попелюшка". Серьожі це було нецікаво, він крутився і заважав іншим.  Вчителька викликала його і запитала:

- Що ми зараз слухали?

- Танець Попелюшки, - відповів після роздуми Сергій.

- А що ж вона танцювала?

- Брейк!

І всі засміялися!

____________________________________________  

На Новий рік нашому класу доручили провести ялинку для малюків. Ми склали невелику п'єсу, де беруть участь Дід Мороз, Снігуронька та Баба-Яга.  І ось починається вистава. На сцену виходить Дід Мороз (Вітя Кравец) і гучним голосом запитує:  - А де ж Снігуронька? Куди вона поділася?

Нарешті з'являється Снігуронька. Це була Маша Тимошенко, яка не встигла вивчити свою роль.  

- Так де ти була, онучка? - знову запитує Дід Мороз.

- Де, де, слова вчила! - сердито відповіла Снігуронька.

І всі засміялися.

----------------------------------------------------------------------------------------------

Пару творiв для Вас

Answer 2

Настрій "Застрягло!"

Жила-була одна маленька деревенька на самому краю світу. Її жителі, як і більшість жителів деревеньок, були дуже спокійні і мирні люди. Але одного разу щось сталося, і весь їхній спокій розплився, як борщ на воді!

Все почалося зранку, коли сонце зігрівало вулиці, а птахи співали пісні. В цей день ніби нічого не могло зіпсувати їхній гарний настрій. Але саме тоді сталося неймовірне - дім Пана Павла відірвався від землі і почав летіти!

"О, моя бабусіна нога! Який дивний день!" - окрикнув Пан Павло, вилазячи зі своєї дірявої хатинки, щоб переконатися, що все не сон. Але ні, його дім висотою з великий дуб літав над землею і не збирався приземлитися.

Новина про польот дому Пана Павла розлетілася по всій деревні, і всі мешканці збіглися на центральну площу, щоб побачити це своїми власними очима. Була це неймовірна картина: дерев'яний будинок, оббитий дошками, з горищем, кімнатами та димоходами, летів над головами людей!

"Якось так нехорошо в мене дома почалось, що я вирішив його змінити місце!" - крикнув з висоти Пан Павло, розпластавшись на дверях свого будинку, як на унітазі. "Ви можете попрощатися зі старою дачею Пана Павла, тепер я живу в небі!"

Всі дивувалися, як так сталося, що будинок зірвався і полетів, але ніхто не зміг пояснити це явище. Але це була далеко не остання дивина того дня!

Коли Пан Павло летів над деревньою купою, він випадково застряв на вершині великого дуба, який росла біля дороги. Великий бубон з гомілкою на дубі і літаючий дім стали головними атракціонами деревеньки.

"Хлопці, подивіться! Пан Павло тепер живе на дереві!" - кричали діти, показуючи на застряглий будинок. Або це може бути "деревний дім"? Всі були сміхом зціпені.

Пан Павло, звичайно, не знаходив таке кумедне положення, але як говорить народна мудрість: "Якщо не можеш змінити обставини, змінюй своє ставлення до них." Тож він вирішив прийняти новий статус свого будинку та влаштувати з цього приводу святковий обід на горищі.

Згодом до дуба прийшли інші мешканці, подивитися на це кумедне зіткнення з архітектурою. Постійно з'являлись нові версії, що сталося: хтось казав, що це магія, хтось - злий дух, а хтось - лише погана жартівлива химера.

На цій ноті день пройшов, і закінчився він неймовірним західним сонцем, коли дім почав спускатися на землю. Пан Павло гартувався і вже приземлився зі спокійною рукою.

"Я сказав, що живу на дереві, а не в ньому!" - сказав він, і всі реготалися від цього гумористичного нагадування.

Так закінчилася ця незвичайна історія, яка змусила всіх мешканців посміхатися, незважаючи на початкову збуджену атмосферу. І якщо ви коли-небудь відвідаєте цю деревеньку, пам'ятайте, щ