Question

3-5 цитат про природу із повісті "гуси-лебеді летять"

Answer 1

Ответ:1 «Мати вiрила: земля усе знає, що говорить чи думає чоловiк, вона може гнiватись i бути доброю, i на самотi тихенько розмовляла з нею, довiряючи свої радощi, болi й просячи, щоб вона родила на долю всякого: i роботящого, i ледащого».

2 «I люблю, коли гриби, обнявшись мов брати, збирають на свої шапки росу, i люблю восени по колiна ходити в листi, коли так гарно червонiє калина i пахнуть опеньки».

3 «На човнику й веслi вiд нас вiд’їхав травень. Вiн прихопив iз собою синi дощi, зелений шум та солов’їний спiв, i в село, через тини, заглянуло лiто».

4 «Щось, наче пальцем, пробило снiг, я розгортаю його i бачу нiжну, ще зачохлену голiвку пiдснiжника. Це вiн вiдхукав дiрочку в снiгу i потягнувся до сонця».

5 «Я вискочив на весняну вулицю, де кожна калюжка тримала в собi клапоть сонця. Воно зараз на всi боки мiрками розсипало тепло, розтрушувало промiння, i в ньому так веселiли блакитнавi хатки, наче хтось запрошував їх до танцю».

Объяснение:

Answer 2

Вибачте, але я не маю доступу до конкретної повісті "Гуси-лебеді летять". Мій навчальний матеріал закінчується в вересні 2021 року, і я не можу надати цитати зі свіжих творів або з творів, які не є загальновідомими. Якщо у вас є інші запитання або потрібна допомога з іншою темою, будь ласка, повідомте мене.