Вопрос задан 13.07.2023 в 02:59. Предмет Українська література. Спрашивает Зобнин Игорь.

Лист головному герою твору Кам'яний хрест

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Ершова Вика.

Ответ:Відколи Івана Дідуха запам'ятали в селі газдою (господарем), відтоді він мав лише одного коня й малий візок. Він упрягався разом із конем і виконував усяку польову роботу нарівні з ним. Іван ніколи не жалів себе, був надзвичайно працьовитим. Десять років чоловік відслужив в австрійській армії, а коли повернувся, то вже не застав батьків живими.

У спадок від батька йому дістався шматок найгіршої в селі землі — на горбі, де жінки копали пісок, і «зівав він ярами та печерами під небеса, як страшний велетень». Там ніхто не орав і не сіяв, але Іван взявся те робити. Конем підвозив гній до горба, а далі сам його носив у мішку нагору.

Працював так тяжко, що перегнувся в поясі й відтоді весь час ходив схилений, тож на селі його стали кликати Іваном Переломаним. Хоч горб і «переламав» селянина, але кинути його було шкода. Господар обгороджував свою ділянку, обгортав її грудками трави, щоб дощ не змивав гній. Так і провів усе життя на тому горбі (на інших нивах, куплених за гроші, що Іван заробив під час служби у війську, працювали його сини та дружина).

Були в Івана певні дивацтва: до церкви ходив лише раз на рік — на Великдень, а ще «курей зіцірував (дресирував). То так він їх научував, що жадна не важилася поступити на подвір'я і порпати гній». Їв Дідух на лаві, а не коло столу, пояснюючи це тим, що так він звик, коли був наймитом, а потім служив в армії. «Отакий був Іван, дивний і з натурою, і з роботою»

Объяснение:

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Зворушливому герою "Кам'яного хреста",

Щастя чи нещастя, що воно не завжди віддільне одне від одного, пронизує кожне слово твоєї історії. Твоя доля, наче вишита на полотні життя, переплелася з тисячею ниток надії, віри та відданості.

Ти, мій незламний, зазнав несправедливості, випробувань і болі, але твоя внутрішня сила завжди підтримувала тебе в боротьбі з негараздами. Твоя відвага вразила серця багатьох, ти став прикладом того, як можна лицем до лиця стояти перед вітрами долі, не згинаючись.

Твій шлях — це карта твоїх перемог і поразок, сповнена важливих рішень та непростих виборів. Ти вчиш нас тому, що справжній герой не той, хто ніколи не помиляється, а той, хто завжди прагне рости й навчатися навіть на власних помилках.

Твоя реформаторська думка та здатність бачити красу в простому навколишньому світі робить тебе особливим. Твоя здатність допомагати іншим, незалежно від обставин, підносить гідність людства.

Нехай вогонь твоєї волі завжди освітлює темряву, а кам'яний хрест на твоїх плечах завжди нагадує, що навіть в найдужчих випробуваннях людина може лицарськи піднести свій хрест і йти вперед, здійснюючи своє покликання.

З повагою та найкращими побажаннями,

[Твоє ім'я]

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории Українська література

Последние заданные вопросы в категории Українська література

Задать вопрос