Question

Написати твір на одну із тем: 1. «Вміння зберегти власну індивідуальність - важлива риса характеру людини» («Білий кінь Шептало»).

Answer 1

Ответ:

Головний герой цієї повісті, Михайло Решето, постійно розмірковує про Ирій – місце, де йому найкраще. Впродовж твору думки Михайла змінюються. І я мимоволі замислююся над тим, що ж для мене є Ирієм, а тому подумки порівнюю себе з головним героєм.

На початку твору Михайло живе у селі, а тому мріє про життя у місті. Ні, у цьому ми з ним не схожі. Я ніколи не прагнула переїхати у більше місто, навіть у столицю. Адже якщо всі почнуть переїжджати до дуже великих міст, то хто ж розвиватиме всі інші?

Через деякий час Ирієм для Михайла стає країна його майбутнього, його мрій. Звісно, наші мрії трохи не співпадають, однак я теж часто думаю про доросле життя. Мабуть, усі в дитинстві мріють саме про такий Ирій – своє щасливе майбутнє. Я впевнена, що більшість моїх однолітків хоче жити безбідно та комфортно. Я також мрію про це. Однак мало бути багатим. Мені хотілося би при цьому жити чесно та не ховати від людей очі. Особисто я за чесний бізнес. Я хочу досягти в житті якомога більше лише чесними засобами. Я ще не знаю, яку професію оберу, проте мрію стати фахівцем високого рівня, щоб до моєї думки прислухалися, зі мною радилися. Але найголовніше те, що будь-яку справу я завжди виконуватиму чесно. Це мій принцип.

Наприкінці твору Михайло вирішує, що Ирій – це рідна земля, домівка, родина. З цим я повністю погоджуюсь. Адже щаслива та людина, яка має місце, де їй завжди раді, яку люблять і сама вона любить ближніх.

Объяснение:

Answer 2

"Вміння зберегти власну індивідуальність - важлива риса характеру людини"

У всесвіті, де інформація летить навколо зі швидкістю блискавки, а впливові стереотипи тиснуть з усіх боків, зберегти власну індивідуальність є справжнім витком. Тим не менше, історія про білого кінька насмішливо шептала нам про те, як важливо залишатися вірним собі, незважаючи на навколишні обставини.

Від самого народження ми втомлюємось чути, що потрібно бути схожим на інших, адаптуватися до оточуючих, щоб вписатися у прийняті стандарти. Та чи не втрачаємо ми при цьому свою унікальність? І чому більшість з нас дозволяє іншим визначати своє "я"?

Візьмімо у приклад білого кінька. Він був інакший, ніж інші кіні. Його шепіт здатний був проникати крізь шум та забобони. Він не боявся висловлювати свої думки, навіть якщо вони відрізнялися від загальноприйнятих. Цей кінь втілював в собі незалежність думок і віру в себе.

Підтримка власної індивідуальності - це не тільки питання стилю одягу, захоплень, музичних уподобань чи володіння незвичайною професією. Це питання того, як ми дивимося на світ, як ми реагуємо на виклики, як ми розвиваємо свої здібності та як ми ставимось до інших.

Здатність виходити за межі очікувань може призвести до великих досягнень. Люди, такі як Альберт Ейнштейн, Малала Юсуфзай, Стів Джобс та інші, були успішними не тільки тому, що мали геніальний розум чи інноваційні ідеї, але й тому, що вони не боялися вибирати свій власний шлях.

Зберегти свою індивідуальність - це завдання не для слабких. Це вимагає мужності відчувати себе комфортно в своїй шкірі, навіть якщо це вимагає зіткнення зі звичайними нормами. Але саме ця здатність допомагає нам відкривати нові горизонти, вносити інновації та змінювати світ навколо себе.

Тож, нехай історія про білого кінька завжди нагадує нам, що наша індивідуальність - це наше найцінніше багатство. Нехай ми не боїмось виділятися і бути собою, незалежно від того, що кажуть інші. Вміння зберегти свою індивідуальність веде до більш яскравого, різноманітного та виразного світу.