Question

написати твір- міркування на тему : "Рушник для українців не тільки предмет побуту"( використовуючи поезію Малишка " Пісня про рушник").

Answer 1

Ответ:

Вишитий рушник з давніх-давен був не лише предметом побуту та прикрасою житла, а й сакральним оберегом українців. Його використовували у багатьох митях життя людини – чи то під час народження, чи то під час одруження, чи то під час зустрічі гостей, чи то під час проводів у далеку путь.

Його використовували у багатьох митях життя людини – чи то під час народження, чи то під час одруження, чи то під час зустрічі гостей, чи то під час проводів у далеку путь. Рушник широко застосовували у хліборобських обрядах. До слова, на святі «Ожнивки», що досі знаменує завершення жнив в українських селах, українці виносили хліб на рушнику, зустрічаючи хліборобів. А після випікання хлібу діжку обов’язково накривали вишиваним рушником, ставлячи її під образами на покуті.

Недарма кажуть, що вишивати рушник – вишивати долю. Саме тому обов’язковим атрибутом весільного обряду споконвіків був весільний рушник. Під час весілля він виконував особливу, магічну, сакральну функцію і мав велике значення для подальшого майбутнього молодого подружжя.

Про те, що вишиваний рушник здатний берегти від лиха свідчить й його використання під час проводів у далеку дорогу. Коли син вирушав із дому, мати обов’язково дарувала йому рушник, щоб захистити його від поганої долі.

Сьогодні, традицій із виробництвом та використанням рушника в українців є надзвичайно багато. Більше того, вони різняться у кожному куточку України. Та у кожному з них є одне спільне: вишиваний рушник є справжнім оберегом та невід’ємною часткою суспільного життя українців і дотепер.

Объяснение:

Answer 2

Рушник – дивовижний символ, Скрізь народу українського відомий. У хаті, на весіллі й по селу, Він служить знаком нашої єдності.

Пісня про рушник лине в далині, Таємниче звучить серед гір і полів, Серцям українців надихає На кожному кроці, на кожній дорогі.

Не просто кусень тканини цей рушник, А могутня нитка, яка з'єднує нас. Він є посвідченням культурного багатства, Вкладеним у кожну мить життя нашого.

На рушнику ткана мудрість минулих літ, Щедрість душі українського народу, Традиції, обряди і пісні красиві, Що живуть в серцях, ніколи не загублені.

Рушник – свідок радості й суму, Він зігріває душі у нас. На весіллях молодих обвішаний, У горячі дні літній простягається на газ.

У свята і торжества, на зустрічі друзів, Завжди з нами рушник український. Він говорить про єдність, про любов, Про нашу національну спадщину глибоку.

Рушник – символ сили, гордості нашої, Українців об'єднує, несе до майбутнього. Він понад часом зберігає красу, Історію народу, нашу незалежність.

Тож використаймо рушник не тільки вдома, Покажімо його світові, всім далеким краям. Хай він стане символом нашого почуття, Розповість про нас, про українців справжніх.

Рушник – прапор культури й традицій, Предмет, що глибоко в серцях закладений. Нехай він завжди буде нам примірником, Що рушник – не просто предмет побуту, а символ усвідомлення свого походження.