Question

Українська проза другої половини 19 століття

Answer 1

Ответ:Література другої половини 19 століття — умовний період в історії літератури від середини 19 століття до 1890-х років. В естетичному аспекті період позначений художньо-зображальною системою реалізму у Західній Європі та Росії, подальшим розвитком романтизму, складним комплексом змішаних романтично-реалістичних систем у країнах Центральної і Південно-Східної Європи, у США, а також течією натуралізму. В більшості країнах Сходу і Африки домінують ідеї просвітництва, але в найрозвиненіших літературах (японська, турецька) проявляються і нові течії романтизму та реалізму. В ідейному вимірі на західну літературу цього періоду значний вплив справила філософія позитивізму, а також тогочасні наукові відкриття, а на літературу Сходу — нові течії

Період характеризується продовженням нерівномірності світового літературного процесу і водночас поглибленням міжлітературних зв'язків, особливо між Заходом і Сходом .

Зазвичай до цього періоду не зараховують передмодерністські течії, що виникали у Західній Європі ще з 1870-х років (символізм), хоч хронологічно вони відносяться до нього.

Період позначений продовженням різноманітних революційних рухів. Завершувались європейські буржуазні революції, назріла революційна ситуація в Росії наприкінці 1850-х років, відбулась громадянська війна в США, національне повстання в Індії, тайпінське повстання в Китаї та багато інших антимонархічних та антиколоніальних виступів. У Західній Європі період буржуазних революцій закінчився на початку 1870-х років, але у Центральній та Східній Європі питання буржуазних та національних перетворень продовжували залишатись актуальними. На Сході спроби якихось реформ завершувались нічим, окрім Японії. Наприкінці періоду починають формуватись нові імперії (США, Німеччина,Японія), які вступають у боротьбу зі старими. Розвиток транспорту зближує колись дуже віддалені частини земної кулі. Зближенню сприяє також активний розвиток світової торгівлі.

Объяснение:

Answer 2

У другій половині 19 століття українська література переживала значні зміни, пов'язані з соціокультурними подіями та історичними обставинами того часу. Основні рухи та тенденції в українській прозі цього періоду включають романтизм, реалізм і критичний реалізм.

1. Романтизм: Поширений у першій половині 19 століття, романтизм продовжив впливати на прозу у другій половині. Письменники намагалися виразити національний дух і патріотизм, підкреслюючи важливість української культури та історії. Один із яскравих представників – Тарас Шевченко, який своїми творами відображав національну боротьбу та соціальні проблеми.

2. Реалізм: У другій половині 19 століття реалізм став популярним стилем. Письменники орієнтувалися на відображення реальності та соціальних проблем свого часу. Основна мета реалістичних авторів полягала в тому, щоб точно відобразити життя та характери людей. Серед видатних представників цього напряму був Панас Мирний (Іван Котляревський), який створив перший український реалістичний роман "Енеїда".

3. Критичний реалізм: Українська література в кінці 19 століття набула більш критичного підходу до реалії. Письменники стали звертати увагу на соціальні протиріччя та проблеми суспільства. Важливими творцями цього періоду були Іван Франко та Леся Українка. Їхні твори розкривали теми соціальної нерівності, національної свідомості та боротьби за справедливість.

Цей період в українській прозі був дуже різноманітним і багатогранним, відображаючи як історичні події, так і глибокі соціокультурні зміни того часу.