Question

Написати твір у стилі коломий про школу

Answer 1

Ответ:

ОбъМи сьогодні цілу годину

Прибирали новий клас.

Сто папірців від ірисок,

Сто недогризків і записок

Виявилося у нас.

______________________________

Я одного разу ненароком

Задрімала за уроком.

Мені класно та приємно,

Я на човнику пливу,

І одне незрозуміло,

Двійка сон, чи наяву.

______________________________

Контрольні завдання,

Не хочеться розв'язувати,

Прекрасна погода

Що краще погуляти!

______________________________

Матиматику вважай,

Предметом складним,

Вчитель, згадай,

Як сам був молодим!

_____________________________

По укрмове поставили двійку,

На математиці зломав я лінійку,

На фізкультурі впав я з каната,

Вчитель зітхнув і сказав: «Слабовато ...»яснение:

Answer 2

Відповідь:

Коломийки, ще й про школу, задали писати,

Коломийки, коломийки, як же вас складати?

Школа наша дуже гарна, затишна, чистенька,

Це коли стоїть порожня, а з дітьми - гучненька  

 

Дуже люблять школу діти, влітку - особливо  

Взимку вже не дуже люблять... ох, любов мінлива

"Математику вивчайте, діти, неодмінно!" -

Каже вчитель, ну а діти ловлять ґав у вікнах

"Не зробив завдання? Двійка! Що, не знаєш? Двійка!"

"Я так вчитися не хочу" - плачеться Марійка  

"Якби б нам за гарні знання видавали б колу

Та цукерки - тоді б діти полюбили школу"

Answer 3

У Коломиї, село затишне, Де кожен день – немов весняний ранок, Є школа мудрості і навчання, Де знання й дружба цвітуть у рядках.

Стоять вона, наче старовинний замок, Де вікна – це вікна в світ казковий, незвіданий. Учні в ній – різні, як квіти на лузі, Всі разом вчаться і дружно ростуть.

Біля школи клумба, наче море кольорів, Там триває свято – квітучий карнавал. А у дворі – спортивний майданчик, де гуртками Юні футболісти відчувають свій вплив.

Вчитель – неначе казковий лісник, Відкриває двері в світ знань й думок. За партами діти, як зірвані гілки, Вони ростуть від допитливих питань.

Одні в математиці знають таємниці всі, Інші творчість та мови вивчають з рядків. Англійську вивчають – немов чарівний заклин, Щоб завоювати світ нових можливостей.

Школа – це той куточок, де дружба квітує, Де разом сміятись, грати, рости. У серцях учнів її пам'ять залишається, І дорога ця шляху в життя їм відкривається.

Тож хай росте школа, як столітнє дерево, І майбутнє світле несе в своїх гілках. А випускники її нехай понесуть Знання, дружбу й віру в себе у свій далекий шлях.