Question

Твір на тему "Яку місію виконувала києво-руська література в Київській Русі?"​

Answer 1

Ответ:

В історичних джерелах зустрічається повідомлення про те, що руська писемність, нарівні з староєврейською, розповсюджувалася в Хазарії. Важливим свідченням того, що писемність була відома в Київській Русі ще до хрещення, стала знайдена в 1949 р. в одному зі смоленських курганів глиняна посудина середини Х ст. з давньоруським написом “гороухща” (гірчиця).

Лінгвісти, аналізуючи тексти договорів руських князів з Візантією 911, 944 і 971 рр., вважають, що вони були складені двома мовами - грецькою і староруською.

Введення християнства значно прискорило розвиток писемності і літератури на Русі. Ще в 60-70-х роках IX ст. візантійський імператор Михайло III відправив до слов'ян двох братів-священиків з Фесалонік (Солуні) - Костянтина (в чернецтві - Кирило) і Мефодія. Незважаючи на переслідування німецького духовенства, зацікавленого в поширенні латинської мови серед слов'ян, брати проповідували християнство в Моравії та інших слов'янських землях старослов'янською мовою. Вони упорядкували слов'янський алфавіт і переклали на церковнослов’янську (староболгарську) мову Євангеліє. На початок ХI ст. на Русі використовувалися дві системи письма - кирилиця, що базувалася на грецькому алфавіті, і глаголиця - розроблена Кирилом фонетична система, яка була менш популярна. Причому ще до ІХ ст. місцеве населення користувалося абеткою з 27 літер, тоді як класична кирилиця нараховує 43 літери.

Давньоруська література мала певну перевагу перед католицьким Заходом і мусульманським Сходом: вона розвивалася рідною мовою. На Заході бути письменним означало знати латинь, на Сході - арабську. Арабська для багатьох мусульманських країн була чужою мовою, як і латинь для Європи, і тому національні літератури європейських держав тієї епохи майже невідомі. У цьому розумінні українська література старша за німецьку, французьку та англійську.

До особливостей писемної культури Русі треба віднести утворення двох типів літературної мови: церковнослав“янської і близької до просторіччя давньоруської. Першою писалася церковно-повчальна і житійна література, близькою до розмовної велося ділове листування, складалися юридичні акти (“Руська правда”), літописи, пам”ятники світської літератури (“Слово о полку Ігоревім”). У сучасному перекладі М.Т.Рильського “Слово про Ігорів похід”). Обидві мови активно впливали одна на одну, взаємно збагачувалися. Обидві вони були близькі і зрозумілі народу, і сам факт введення богослужіння слов”янською мовою гідно був оцінений “Повістю временних літ”: “І раді були слов'яни, слухаючи про велич божу своєю мовою”, а “словеньська мова і руська одне є”.

Писемна література, яка сформувалася в Київській Русі на початку ХI ст., спиралася на два найважливіших джерела - усну народну творчість і християнську традицію, що прийшла з сусідніх держав, насамперед Візантії.

Объяснение:

Answer 2

Києво-руська література в Київській Русі відігравала надзвичайно важливу роль у формуванні культурного, релігійного та ідентичного обличчя цієї давньоруської держави. Її місія була багатогранною і включала в себе наступні аспекти:

1. Збереження та передача знань і традицій: Київо-руська література була одним з основних засобів збереження і передачі знань про історію, міфологію, закони, обряди та інші аспекти культури Київської Русі. Літературні твори, такі як "Повість временних літ", "Слово о полку Ігоревім" та інші, мали завдання фіксувати та зберігати цінну інформацію для майбутніх поколінь.

2. Релігійна місія: Київо-руська література була сильно пронизана християнською духовністю та цінностями. Вона відігравала важливу роль у популяризації християнства серед населення Київської Русі. Велика увага приділялася написанню житій святих, молитовників, богословських трактатів, які мали сприяти розумінню і поглибленню християнської віри.

3. Формування національної свідомості: Літературні твори Київо-руської літератури сприяли формуванню ідентичності київських русичів. Вони допомагали створювати спільне сприйняття історії та культурних цінностей, що сприяло об'єднанню народу.

4. Пропаганда влади та державності: У творах Києво-руської літератури часто було розповідано про подвиги князів та їхню вірність київській державі. Це допомагало утверджувати владу князів та створювати позитивне ставлення до державних структур.

5. Розвиток мови: Києво-руська література була сприятливим середовищем для розвитку руської мови. Твори літературних діячів сприяли стандартизації мови, формуванню лексичного багатства та граматичних правил, що сприяло подальшому розвитку літературної та комунікаційної мови.

Таким чином, києво-руська література виконувала місію збереження, передачі та розвитку культурної спадщини, формування ідентичності та національної свідомості, сприяла релігійній пізнаності та пропаганді влади. Її вплив на Київську Русь був надзвичайно значущим і відзначався позитивним впливом на всі сфери життя давньоруського суспільства.