Question

Міні твір на тему Чи засуджую я вчинок Докії.​

Answer 1

В оповіданні "Каторжна" розкривається доля Докії — дівчини-напівсироти. Каторжною її зробило життя з байдужим і вічно п'яним батьком, що після смерті дружини створив нову родину, в якій для рідної доньки не знайшлося навіть ласкавого слова чи прихильного погляду. Мачуха нещадно била дівчину, змушувала її працювати, морально принижувала. Для всіх Докія була чужою, тому росла, немов вовченя. Але ж вона також була людиною, що потребувала любові й ласки. Будучи від природи доброю, Докія, незважаючи на жорстокість мачухи, якось взяла на руки малого Івасика та, цілуючи його, примовляла: "Голубчику ти мій, манесенький! Поцілуй мене, — ніхто ще мене не цілував, як мама вмерли..." Та мачуха звеліла дитині вдарити Докію, і мале штовхнуло дівчину кулачком. Кинувши дитину, Докія мало не вбила її та замкнулася в собі остаточно. Саме нелюдське ставлення зробило її черствою, злою, замкнутою. Навіть не плакала вона, коли мачуха щоразу скажено лупцювала або тягала її за волосся. Не було кому й пожаліти Докію, на вулиці з неї сміялись, а вона мала лише відбиватися, роздаючи кривдникам стусани.
Тільки калина на городі трохи розраджувала самотню каторжну. Там вона плакала, бо "в неї не камінь у грудях був, а маненьке дитяче серденько! І те серденько так хотіло любити, так хотіло! Але ж любити було нікого!" Та калина була найдорожчим, що мала Докія, вона нагадувала дівчині померлу матір. Тому тяжкої кривди, невимовного болю завдала героїні мачуха, зрубавши дерево, — ніби вдруге осиротіла й без того самотня дитина.

Answer 2

Вчинок Докії, що стався нещодавно, викликав багато розгорнутої дискусії та викликав суперечки щодо його етичності та законності. Цей випадок розбурхав суспільство і поклав перед нами запитання: "Чи засуджую я вчинок Докії?"

Важливо розуміти, що думки і переконання можуть варіюватися залежно від культурних, моральних та етичних норм, в яких ми вирісли. Тому відповідь на це питання може бути суб'єктивною і варіюватися від особи до особи. Але я хотів би поділитися своїми враженнями та думками щодо цього випадку.

Докія, здійснивши свій вчинок, як вона стверджувала, з метою звернути увагу на серйозні проблеми екології та змусити суспільство діяти, насправді пройшла межу законності та порушила основні принципи правопорядку. Жодна проблема не може виправдати вчинення насильства або завдання шкоди іншій людині.

Засуджуючи вчинок Докії, ми не заперечуємо, що екологічні проблеми потребують негайної уваги і рішучих дій. Натомість, ми вказуємо на необхідність знаходити мирні та конструктивні шляхи вирішення таких проблем. Громадські акції, просвітницька робота, лобіювання змін у законодавстві та створення спільнот, спрямованих на збереження довкілля, є прикладами таких шляхів.

У світі, де права та свободи людини повинні бути поважні, вчинок Докії може бути розцінений як порушення цих принципів. Однак, цей випадок може сл