Вопрос задан 01.07.2023 в 04:49. Предмет Українська література. Спрашивает Зубарева Катя.

Дуже срочно даю хороший бал Всі художні засоби у вірші!!! Дякуб♥️♥️♥️ Вечір Михайло Старицький

Вечір. Тихо, ясно… Зірочка зоріє… Із садочка красно Пахощами віє; Стеляться сутіні, Тумани лягають; Кетяги з калини В вікна зазирають. Щось гуде струною На бузку близенько; В лузі за вербою Тьохнув соловейко; Пісня одгукнулась З темрявого гаю… Серце стрепенулось, Змучене до краю: Знов зрина жадання Тихої розмови, Щирого братання, Вірної любові!
0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Фролова Татьяна.

Відповідь:

Вечір

Вечір. Тихо, ясно…

Зірочка зоріє…

Із садочка красно

Пахощами віє;

Стеляться сутіні,

Тумани лягають;

Кетяги з калини

В вікна зазирають.

Щось гуде струною

На бузку близенько;

В лузі за вербою

Тьохнув соловейко;

Пісня одгукнулась

З темрявого гаю…

Серце стрепенулось,

Змучене до краю:

Знов зрина жадання

Тихої розмови,

Щирого братання,

Вірної любові! (М. Старицький).

У граді Києві старшинствував його менший брат Щек. Тихий на вигляд, завжди кусав знишка, яко повзуча гадина. Старший брат його Кий

усім взяв – і розумом, і силою, і виглядом. Вдачею своєю був одкритий

до людей – в очі говорив правду, ніби києм руби. Того й Кий. Як не заздрити такому? І Щек заздрив йому. Щоб не відстати від брата, і собі

побудував градок на горі, що височіла навпроти Києва. Відтоді її називають Щекавицею.

Був у Кия ще один брат, якого люди називали Горивом, або Хоривом.

Горив хотів перевершити своїх старших братів, бо також був заздрісним

та гордим. І повелів зрубати собі градок на іншій горі, недалеко від Почайни. Того й звали Горив або Горинич

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Вечір з ним мовчить, Сутінковий барвник, Зорі в небі линуть, Як вічний вогняний ланцюг.

Пахощі саду – словесний підтекст, Квіткова мова, що душу зігріває, Тумани лягають – таємничий контекст, Завіса, що таємниці приховує.

Калинові кетяги – образ життя, З вікна зазирають – бажання побачити, Струна бузку гуде – відлуння мрій, Близенько бузок, а душа пливе в далі.

Тьохнув соловейко – сповістник ночі, Пісня його лине, ніжно вабить, Темрява гаю – місце таємниць, Де звуки іще більше мрій розкривають.

Серце стрепенулось – внутрішній відгук, Змучене до краю – багато пережите, Жадання розмови – душі спілкування, Братання щире, любов вірна, несказані слова.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории Українська література

Последние заданные вопросы в категории Українська література

Задать вопрос