Вопрос задан 29.06.2023 в 10:22. Предмет Українська література. Спрашивает Левшунова Лера.

Срочно!поетична розповідь про дитинство за повістю,,Гуси-лебеді летять,,​

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Костыря Ксения.

"Гуси-лебеді летять..." і "Щедрий вечір" — це дві повісті, в яких Михайло Панасович Стельмах описав своє дитинство, шкільні роки. Ці твори письменник присвятив своїм батькам — Ганні Іванівні та Панасу Дем'яновичу.

Повість М. Стельмаха вся виросла на глибокій народній основі, самий її характер пов'язаний з рідною природою, з піснею і казкою.

Михайлик, головний герой творів, — звичайний сільський хлопчик. Він жив у бідняцькій сім'ї, не мав змоги ходити до школи — не було у що взутися. Але його батьки дуже хотіли, щоб він вивчився, став людиною. Батько носив його до школи на руках.

І Михайлик порадував батьків: його прийняли відразу до другого класу, бо хлопчик сам вже навчився читати. Та й у другому класі він довго не засидівся..

"Щедрий вечір" — це опис життя Михайлика, учня четвертого класу.

Він дуже любив книги. Із книжок Михайлик дізнався багато цікавого. І з'явилась у нього мрія — написати таку п'єсу, таку книжку, щоб там були і дядько Себастіян, і дядько Микола, й інші односельці. Хотів він, щоб його п'єси ставили . в театрі...

"Прямо над нашою хатою пролітають лебеді" — так починається повість. Цим образом вона й завершується. Гуси-лебеді — своєрідний символ дитинства, який осяює все доросле життя людини: "Гуси-лебеді летять ... над моїм дитинством, ... над моїм життям!"        

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

У сніжний день, коли зорі бліді, Моє дитинство летіло як гуси. Мов лебеді, вони в небі крилали, Таїли у собі солодкі мрії та таємниці.

Ми бігали по полю, мов вітерці, веселі, Сміялись і раділи, наче пташки в небесах. Дитинство – то час найбезтурботніший, Як летючі гуси, ми купались у щасті.

Серце моє летіло, мов пташка в веселці, У світі дивовижному, як казка на сторінці. Гуси-лебеді в небі шуміли від щастя, А дитинство моє було часом найкращого відкриття.

За горизонти далекі летіли мрії мої, Мов гуси-лебеді в небесах далеких. Та дитинство в серці моїм завжди залишиться, Як вічна казка, де гуси-лебеді летять в небесах навіки.

0 0

Топ вопросов за вчера в категории Українська література

Последние заданные вопросы в категории Українська література

Задать вопрос