Вопрос задан 28.06.2023 в 15:50. Предмет Українська література. Спрашивает Мерендзак Яна.

Мої враження після прочитання твору Івана Франка "Сойчине крило"

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Родионова Аня.

Ответ:

До більш пізньої прози Івана Франка належить новела «Сойчине крило». В основі цієї новели є проблема загального характеру, адже письменник вирішує не лише питання нереалізованого життя та нещасної любові героїв, а й людського життя. Герой новели Хома-Массіно став відлюдьком, він свідомо захотів відмежуватися від людей, заховатися за творіннями культури. Він в захваті від думки, що має окреме, зовсім інше життя, і про те ніхто не здогадується. Більше того, герой упивається своєю трагічною самотністю.

Новелу можна назвати «текстом у тексті», тому що вона складається із «записок відлюдька», у яких поміщений лист-сповідь Марії до Хоми. Саме лист Марії додає розповіді психологічної напруги, тому що він спонукає одержувача до діалогу. Цей діалог нагадує розмову двох вимучених душ. Спогади Манюні дражнять Хому, він хоче залишитися вірним своїй філософії, намагається протестувати, не бажає ворушити минулі події: «Говори собі, пиши собі, що хочеш! Я тепер дивлюсь на все оком естетика, розпізнаю кожний момент фальшивої гри. І де ти сміятимешся, я байдуже здвигну раменами». Але її запитання: «Чи тямиш мене? Се я була?» примушують читати все далі.

Ніби з того світу, з далекого Порт-Артуру, чується голос: «Не я покинула тебе, а ти не зумів удержати мене, ти не вірив у мене, в мою щирість, у мою любов. Ти приймав мої пестощі, всі вияви мого розбурханого молодого чуття з пасивністю сибарита — нехай і так, що ніжно, вдячно, але не виходячи з-поза заборола свого успокою, свого егоїзму. І я відчула се».

Марія поклала в лист сойчине крило, та залишила собі друге. Вона послала йому одну половинку — свою душу, але чи зуміє прилетіти до неї друга половинка його? Це залежить від Хоми-Массіно. Але не дивлячись на те, що Массіно показує байдужість, яку він леліє аж три роки, він не хоче допустити почуттів, тому що «правдивого чуття в тім нема, от що». Та, не дивлячись на те, що Хома не вірить у «містику», вона відбувається, і Массіно не в силах зупинитися, він все згадує і промовляє: «Нехай у сю новорічну годину хоч дух твій перелине через мою хату і торкне мене своїм крилом!». Герой новели раптом усвідомлює, що його існування було паперовим та негідним. Массіно збентежений і розуміє, що нарешті прийшла та, на котру він чекав, і заради якої він спроможний прокинутися і скинути з себе пута, спрямуватися до нового життя – справжнього, в якому є і щастя, і страждання.

З новели ми бачимо, що співіснування двох людей і взагалі людського буття– це насправді проблема, яка є глобальною. Висловлюванню Массіно І. Франко придає безсумнівну істину: «Що таке людина для людини? І Кат, і Бог! З ним живеш — мучишся, а без нього ще гірше! Жорстока, безвихідна загадка!»

Объяснение:

Скомунизжено

0 0
Отвечает Боктаева Катя.
Вроде так точно не знаю

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Звісно, я можу вас ознайомити з загальними враженнями, які часто викликає твір Івана Франка "Сойчине крило". Ця праця є класичною українською літературною розповіддю і була опублікована в 1904 році. Ось деякі загальні враження, які можуть виникнути після її прочитання:

  1. Патріотизм та національна свідомість: Твір "Сойчине крило" вражає своїм глибоким патріотизмом та вірою в національну ідентичність українців. Франко описує події першої половини XIX століття, коли українці боролися за свої права та незалежність.

  2. Героїзм і жертовність: У творі виділяється героїзм головних персонажів, які готові пожертвувати своїм життям ради ідеалів та цінностей свого народу. Це надає твору великої духовної сили.

  3. Образ Сойки: Центральним персонажем твору є Сойка, яка символізує вільнодумство та боротьбу за свободу. Її образ вражає відвагою та рішучістю в боротьбі за права народу.

  4. Патетичний стиль: Текст має виразний патетичний стиль, який підкреслює важливість ідеалів та історії українського народу. Франко використовує яскраву мову та образність, щоб зробити свої погляди більш емоційними.

  5. Актуальність: Незважаючи на те, що твір був написаний більше століття тому, він залишається актуальним і сьогодні, спонукаючи читачів думати про питання свободи, прав людини та національної ідентичності.

Загалом, "Сойчине крило" Івана Франка є важливим твором української літератури, який може викликати в читачів глибокі думки та емоції, а також підштовхувати до вивчення історії та культури України.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории Українська література

Последние заданные вопросы в категории Українська література

Задать вопрос