Question

Поможіть 5 клас до завтра плиз. Придумайте іншу кінцівку оповіданню «Лось»◕‿◕

Answer 1

Объяснение:

Він прокинувся й нащулив вуха: у вогкому струмені вітру долинав сухий, різкуватий звук. Звук летів знизу, від річки. Лось звівся, тепер його постать чітко вималювалася в удосвітніх сутінках. Це був великий звір з широкими грудьми, які легко здималися од дихання. Його роги нагадували осінній низькорослий кущ, із якого обнесло листя.

Лось знав, що то тріщить стара гілляка на дубі, всохла, кощава; їй давно вже б треба впасти, а вона не падала, з дивною впертістю тримаючись за стовбур. Він те знав, однак це не заспокоювало, і тривога в крові, спершу слабка і майже невловна, дедалі густішала, й від того шкура на грудях здригнулася раз, а потім іще. Струмінь вітру доносив запах річкової криги, в ньому жив дух примерзлого болота, долинало шарудіння прив'ялих стеблинок, які пускалися вскач по впалому листю, але над усім цим линуло знеможене, схоже на зітхання порипування гілляки.

Лось був старий самець, уже звик до заповідника, в який потрапив із тайги, звик до людей і до того, що його підгодовують. Але те недуже тріщання пробудило в ньому неясний страх, який нагадав про життя в тайзі, про небезпеки, які там на нього чигали, і лось зрушив із лежбища, а потім і побіг. Чим далі біг, тим більшим сповнювавсь острахом, і хоча нічого вже не чув, крім приглушеного поцокування своїх ратиць об землю, ще довго не зупинявся. Кущі й дерева струшували на нього синюватий іній, ніздрі випускали в повітря дві тонкі стьожки пари. Лось поминув ялинник, потім байрак, і коли опинився серед примарно-млявого світла, яке випромінювали стовбури беріз, то зупинився і, задерши голову, намагався вловити той шум, який гаснув за ним. Вгамувавшись, лизнув язиком припорошену снігом землю, а потім неквапно попрямував до галяви, на якій любив найчастіше бувати.

Поляна ця, подзьобана струхлявілими пеньками, викружилася край осичняка, трохи на згірку. Ранньої весни вона перша вбиралася квітами, і хутко тут виганялась така висока трава, що в ній, прилігши, лось міг сховатися до половини. Тепер поляна пустельна, як і все навколо; лось застиг нерухомо, втупившись круглими очима в стіну лісу попереду себе,— якраз туди, звідки завжди сходить сонце. Помалу лось заспокоювався. Так стояв, а навкруги, розвидняючись, світліло, виразніше малювались осики, повітря між ними глибшало й прозорішало, і тиша з настороженої й сліпої ставала спокійна й осмислена, в ній уже не чулось того страху, що донедавна. Лось сподівався побачити схід сонця, і коли під його променями забронзовіли верхівки, коли віття скупалося в його усміхові, то лось наче аж полегшав, ще більше пострункішав, і в очах появився золотавий сплеск, який надав їм виразу одвічного розуміння життя природи і її таємниць. Ще трохи постоявши, побачив біло-рожевий диск, який спливав на пустелі зимового чистого неба,— і гойднув розлогими рогами,— так, наче вітав його.

Проте, коли йшов до річки, раптом знову вчулося жалібне поскрипування гілляки, і лось, який уже встиг забути про нього, знову захвилювався, знову насторожився, а в ногах прокинулося бажання бігти й тікати. Але переборов себе і донизу спускався повільно, хіба що частіше й сторожкіше озирався довкола. Вітер, як і перше, дув із залужжя, він був просякнутий холодом та запахом сіна, що в стіжках стояло на правому березі. Стежечка ледь протоптана — по ній почали ходити не так давно,— і лось принюхувався, чи не пройшов по ній вовк, або лис, або людина. І ось йому закортіло це перевірити здивований Лось побачив ведмедя йому стало стрімко моторошно. Він тихо пішов геть , але ведмедь його побачив. Ведмедик виявився дуже милим , але у дальнійшому часі впав в спячку. Після спячки він збожеволів та накинувся на Лося та роздер його на шматки.

знаю брєд , але чим могла ти помогла

Answer 2

Хлопці витягли лося з ополонки і вже збиралися йти додому. Аж раптом вони побачили свого дядька, який саме підходив до них. Дядько Шпичак побачив мокрого знесиленого лося і сказав: "Ні, так не годиться. Він замерзне тут, бо увесь мокрий". Він дістав велику суху ряднину і вони всі троє почали обтирати нею лося. Лось встав на ноги, обтрусився і швидко зник у хащах.

Answer 3

Звісно, ось альтернативна кінцівка оповідання "Лось":

І отак лось повільно подолав всі труднощі і знайшов інший ліс. Він був сповнений свіжими травами та сочними листям. Лось знайшов собі нові друзі – ведмедя, білку та зайця. Вони разом грали, розважалися та допомагали один одному. Лось більше ніколи не відчував себе самотнім та втраченим, і його життя стало щасливим і цікавим.

Отже, лось знайшов свій шлях, і його пригода завершилася щасливо. Іноді, коли ми віримо в себе та шукаємо нові можливості, ми можемо знайти наше власне щасливе місце в цьому світі.