Вопрос задан 23.06.2023 в 07:27. Предмет Українська література. Спрашивает Лукашова Ира.

Написати твір-роздум на тему: Що робить групу людей нацією?Чому почуття національної єдності є

одним із важливих у людському житті?
0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Асатурян Нвер.

Ответ: По-перше, актуальністю самої національної проблематики, яка буквально не сходить зі сторінок газет і журналів, не стихає у радіо- і телепередачах. Термін "нація" і похідні від нього слова та словосполучення - націобудівництво, національна ідея, національні інтереси, націоналізм, та багато інших - чи не найбільш вживані у сучасному лексиконі багатьох народів планети і, перш за все, посттоталітарних країн.

По-друге, "термінологічним хаосом", який віддавна запанував в етнополітичній науці, на що ще в 30-х роках звернув увагу відомий український вчений О. Бочковський. Сьогодні навіть фахівцям, не говорячи вже про пересічних громадян, важко пробитись крізь "термінологічні джунглі", які виникли внаслідок підміни слів і понять, їх некоректного та/чи неадекватного застосування. Західні дослідники не раз відзначали, що посилення тенденції використовувати терміни "нація", "держава" та "суспільство", як такі, що взаємно замінюються, "становить серйозну концептуальну проблему".

По-третє, багатозначністю самого терміну "нація". "Слово "нація" означає різні речі для різних народів і в різних мовах", - такого висновку дійшла ще 1939 року спеціальна комісія Британської Академії наук на чолі із видатним вченим Едгаром Карром.

Нарешті, парадоксальністю ситуації, котра склалась із визначенням поняття "нація". З одного боку, багато відомих західних вчених скаржаться, що такого визначення взагалі дати не можливо, а з іншого - постійно зростає кількість цих визначень та бажаючих їх розробляти. До речі, до останніх з кінця 80-х років приєднались і колишні радянські суспільствознавці, які до того були позбавлені цих "танталових мук", оскільки існувало дане Сталіним ще 1913 року визначення нації, "вірне для всіх часів і народів" й до того ж таке недоторкане, як "свята корова" у індійців.

Одним із перших, хто відкрито заявив про неможливість дати визначення нації, був відомий теоретик німецької соціал - демократії Карл Каутський. "Нація - писав він ще на початку XX ст., - це протей, який вмить вислизає у нас з-під рук, як тільки ми хочемо його схопити, і який продовжує існувати и справляти на нас могутній вплив.

Багато пізніше, вже наприкінці 70-х років, професор історії Лондонського університету Гью Сетон-Уотсон, так само скаржився: "Я приходжу до висновку; що не можливо дати жодного наукового визначення, але, мабуть, слушних слів професора Техаського університету /Остін, США/ Пилипа Уайта, який писав: "Легіони авторів визначали націю, але жоден з них ніколи не зробив це задовільно".

Одну з причин такого становища визначила спеціальна комісія Британської Академії наук, про що вже йшлося. На іншу причину ще в 20-х роках вказував французький етнограф Арнольд Женнер: "Нація настільки складна за формою й змістом і настільки різноманітна в часі й просторі, що ніколи й нікому не вдасться дати визначення, яке не буде заплутаним і незрозумілим".

Справа ускладнюється ще й тим, що підхід західних вчених /не говорячи вже про вітчизняних/ до проблем вивчення нації визначається вимогами, традиціями і специфікою якоїсь однієї, переважно їх власної дисципліни. Це визнають і деякі західні аналітики. Зокрема, Л. Снайдер цілком слушно відзначає, що:

історики розглядають націю, як населення суверенної держави, котра проживає на визначеній території й має спільний набір думок, почуттів та волі, що передаються протягом історії;

політологи цікавляться політикою, суверенітетом та державою, вважаючи за краще залишати розробку теорій нації історикам та соціологам;

філософи мають нахил вважати націю "культурним союзом" із спільною історією, мовою, літературою, традиціями, героями та почуттям лояльності;

соціологи цікавляться груповою поведінкою нації, вважаючи її "найбільшою і найважливішою спільнотою людського суспільства";

географи зосереджують увагу на значимості для нації території та природного середовища;

психологи аналізують поведінку членів нації, досліджують їх психологічні риси, свідомість, емоції, котрі відіграють роль "цементу, що зв'язує націю" тощо.

Зрозуміло, що все це породжує безліч різноманітних наукових категорій, визначень і концепцій.

І все ж треба пробитись крізь "термінологічні та дефініційні джунглі", розібратись в основних західних теоріях нації і в такий спосіб наблизитись до розуміння цього вкрай складного, стійкого й водночас мінливого феномену.

Західні вчені, перш за все, відзначають, що коріння терміну "нація" лежать у латинському дієслові "nasci"- народитись, з якого і виник Іменник "natio", що означав - порода, рід або раса. Тут варто нагадати, що в давні часи люди спочатку згуртовувались за етнічними ознаками, зокрема, спільним походженням та культурою. То були етнічні, а точніше - культурно-родові спільноти. Але вже тоді вони починають розмежовуватись та об'єднуватись і за політично -

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Назва: "Нація: Велич і єдність"

Нація - це група людей, яка об'єднана спільною історією, культурою, мовою та цінностями. Поняття нації важливе не лише для політичних наук і соціології, воно має глибокий вплив на життя кожного окремого індивіда. Справжня нація - це не лише географічні кордони та закони, але і відчуття національної єдності, яке надає сенс та значення нашому життю.

По-перше, нація - це колективна ідентичність, яка визначає, хто ми є і де ми належимо. Це почуття належності до певної культури, мови та спільних цінностей робить нас частиною чогось більшого і відкриває перед нами можливість підтримувати і розвивати свою національну спадщину.

По-друге, національна єдність відіграє важливу роль в історії та політиці. Нації об'єднуються, щоб захищати свої права, визначати свої інтереси і вирішувати спільні завдання. Історія повний прикладів націй, які досягли великих досягнень завдяки єдності та солідарності. Вони стають сильнішими, коли працюють разом, а їхні досягнення відображають індивідуальність і велич своєї нації.

По-третє, почуття національної єдності має величезне значення для самоідентифікації і самоповаги. Це дає нам можливість розуміти свою роль у світі та бути гордими своєю спадщиною. При цьому важливо пам'ятати, що національна єдність не означає ворожнечі до інших націй. Вона вимагає поваги до різноманітності і толерантності.

По-четверте, національна єдність впливає на наші взаємини з іншими народами. Взаєморозуміння та співпраця між націями ґрунтуються на взаємному повазі та розумінні. Коли нація розвиває внутрішню єдність, вона стає більш відкритою до зв'язків і співпраці з іншими країнами, що сприяє міжнародному миру та розвитку.

У світі, де різні нації живуть поруч, почуття національної єдності важливе як ніколи. Воно допомагає нам зберігати нашу ідентичність, стимулює до досягнень і сприяє взаєморозумінню. Наша нація - це наш дім, і зберігати та розвивати її є нашим спільним завданням. Тому, нехай почуття національної єдності завжди буде важливим компонентом нашого життя.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории Українська література

Последние заданные вопросы в категории Українська література

Задать вопрос