Question

Роздуми про долю України в поезіях Шевченка

Answer 1

Ответ:

Роздуми Шевченка про власну долю та долю України

в поезії "Мені однаково, чи буду..."

Чим уважніше вчитуєшся у Шевченкову поезію "Мені однаково, чи буду...", тим виразніше вимальовується перед нами постать поета як національного пророка. Участь у Кирило-Мефодіївському братстві дозволила йому простежити пожвавлення національного руху в Україні. Поет розумів, що це тільки початок поступового накопичення визвольної енергії народу. Тому не дивно, що грубе придушення національного руху, розгром таємного товариства спричинило появу вірша "Мені однаково, чи буду..." У ньому ми бачимо, як невідступно мучила Шевченка думка про загрозу відродженню України, якщо російські самодержавці присплять національну свідомість українців і викоренять з їхньої свідомості бодай натяки на можливість існування самостійної української держави:

...Як Україну злії люде

Присплять, лукаві, ї в огні

Її, окраденую, збудять...

Ось що для Шевченка є головним, а не любов і слава серед співвітчизників! Він без болю зізнається:

Чи хто згадає, чи забуде

Мене в снігу на чужині —

Однаковісінько мені.

Але дуже важко повірити у його байдужість щодо причетності до рідної України: "Мені однаково, чи буду // Я жить в Україні, чи ні". Для поета рідна земля була святою, він так щиро її любив! Але його життєвий шлях несе на собі відбиток довгого перебування у кріпацькій неволі — "На нашій — не своїй землі". Та перед цими рядками є й інші: "На нашій славній Україні". З одного боку, Україна славна і наша, а з іншого — все-таки, "не своя", бо невільна, сама собі не належить. Гадаю, саме в цьому парадоксі й міститься геніальна тема твору: вражаюче глибоке відображення трагізму людини, яка так багато зробила для своєї Батьківщини, але нараз відчула, що через певні обставини від її праці може не залишитися й "малого сліду".

Умисне лукавить поет і тоді, коли пише, що "малого сліду не покину" на Україні і що його "не пом'яне батько з сином". Навіщо ця "маска" ліричного героя, який робить заяви, що можуть викликати у читача підозру щодо його щирості?

На це питання я знайшов відповідь тільки тоді, коли зрозумів, що ці запевняння поета про власну байдужість до того, чи буде він жити в Україні, чи ні, чи згадуватимуть його на рідній землі, чи не згадуватимуть, — все це для того, щоб наголосити: Шевченкові, звісно, не однаково. Вісімнадцять рядків вірша напружено готують нас до важливості останніх п'яти рядків:

Та не однаково мені,

Як Україну злії люде

Присплять, лукаві, і в огні

Її, окраденую збудять...

Ох, не однаково мені.

У цих рядках Кобзар надзвичайно точно передбачив головну проблему української нації, що, мов меч, висить над нею вже кілька століть і яка стала чи не найзлободеннішою проблемою сьогоднішнього дня: окраденість розбудженої в огні революційних перетворень України, окраденість у час її оновлення та відродження. Тому я з повним правом вважаю поезію "Мені однаково, чи буду..." зверненням-попередженням сучасному поколінню українців.

Answer 2

Тарас Шевченко - великий український поет, який у своїх творах неодноразово висловлював свою думку про долю України. Він надавав велике значення українській національній ідентичності, боротьбі за свободу та самостійність.

У поезії "Заповіт" Шевченко звертається до сонця, молиться йому про зміну долі. Він називає Україну своєю рідною матір'ю, що зазнала багато страждань і несправедливості. Шевченко вірить, що колись Україні настане час радощів і процвітання.

У вірші "І мертвим, і живим..." поет висловлює свій біль за втрачену волю та незалежність України, а також згадує героїв минулих часів, які йшли на війну за національну свободу та патріотизм.

Шевченко також багато мріє про єдність українського народу. У його творах часто звучить поклик до усіх українців об'єднатися, забути партійні розбіжності та боротися за спільну мету - незалежність та процвітання України.

Україна для Шевченка - це не тільки його рідна земля, але й символ свободи, справедливості та героїзму. Він вважав, що Україна має потужний дух і заслуговує на кращу долю. Всі його поезії відбивають його бажання бачити Україну сильною, незалежною та процвітаючою державою.

Україна має величезний вплив на поезію Шевченка, його твори наповнені любов'ю, гордістю та тугою за свою батьківщину. Він був першою людиною, яка висловила себе як національний поет та провісник українського відродження.

Таким чином, доля України в поезіях Шевченка має велике значення. Він використовував свої поезії, щоб висловити свою любов і підтримку своїй країні, а також надихнути інших українців боротися за свободу та незалежність. Шевченкові твори відображають його переконання, що Україна заслуговує на кращу долю і вигойду, і його спадщина залишається актуальною й сьогодні.