Question

СРОЧНО НАПИСАТИ КОНСПЕКТ ДО ЦЬОГО ТЕКСТУ ДАЮ 50Б СРОЧНО Драматургові Іванові Карпенку-Карому в когорті знакових митців-засновників театру корифеїв випало особливе місце. Цей автор вивів нашу національну драма- тургію на високу орбіту мистецьких досягнень. Комедія «Сто тисяч» (1889) спо- чатку називалася буденно – «Гроші», але драматург прекрасно усвідомлював, що назва твору завжди стає саме тим чарівним ключиком, який відмикає світ його драматичного твору, тому дуже відповідально поставився до вибору такого ключа й дав своєму дітищу назву «Сто тисяч», гранично увиразнивши неймовірно велику суму, дуже бажану й ласу насамперед для всіх тодішніх сільських скоробагатьків. Іван Карпенко-Карий розкриває характер Герасима Калитки всесторонньо. З одного боку, це до краю перевтомлений, зашарпаний, недалекоглядний сільський трудівник, який, проте, з іншого, постійно проявляє себе вкрай негативно й жалюгідно. Наприклад, свято вірить у власні хитрощі і зовсім не сповідує народну мораль, як це ще робили навіть його батьки. Герасим здатний ударити дружину Параску, яка вже й так падає з ніг від непосильної праці, погано харчується сам, а ще гірше годує наймитів, готовий хитрощами забрати в кума навіть останню тяглову худобу, вимагаючи за позичені гроші від Савки «запродажню» на воли. Герасим живе у примітивному колі обмеженого селянського світогляду: як і Савка, вірить, що всі кругом багатіють лише нечесним шляхом, знущається зі своїх найближчих родичів, на кожному кроці проявляючи унікальну скупість. Звичайно, дурноверхого Герасима не важко обдурити шахраєві з досвідом, яким є Невідомий. Цей авантюрист пропонує Калитці купити в нього фальшиві гроші, що нібито майже нічим не відрізняються від справжніх. Низька людська сутність кумів Герасима й Савки проявляється майже на кож- ному кроці, хоч обидва справді натерпілися чимало страху з обміном «фальши- вих» купюр, які їм дав Невідомий на пробу, кілька разів спонтанно спромагалися навіть на хороші вчинки, наївно заздалегідь відчувши себе великими багачами. Найстрашнішим для обох кумів виявилося гірке прозріння: Невідомий підсунув Герасимові й Савці звичайний папір, так звану «куклу». З горя, що втратив власні гроші, за які міг купити ще один добрячий шмат родючої землі в поміщика, який розорився, Герасим Калитка пробує повіситись, а коли його дивом рятують, виго- лошує фразу, що вже давно стала афоризмом: «Краще смерть, ніж така потеря!». Отже, власне життя він сам оцінив у суму, значно меншу навіть не від ста, а від трьох тисяч, адже й Калитка обшахрував Невідомого, а не тільки цей шахрай – Калитку, але Герасим ніколи не зможе собі простити, що омріяні гроші виявилися маревом. Комедія Івана Карпенка-Карого особливо актуальна в наш час. Багато людей у погоні за багатством утрачають не лише власне здоров’я, а й людську подобу, честь, гідність, руйнують власні родини, зрікаються найсвятішого.

Answer 1

Ответ:

Отметьте ответ "Как лучший", пожалуйста

Объяснение:

1. Іван Карпенко-Карий - знаковий митець-засновник театру корифеїв;

2. "Гроші" - "Сто тисяч";

3. Чарівний ключик - назва твору;

4. Обмежений світогляд Герасима, його характеристика;

5. Авантюрист Невідомий

6. Низька людська сутність кумів

7. Гірке прозріння

8. Диво-порятунок

9. "Краще смерть, ніж така потеря!";

10. Актуальність комедії.

Answer 2

Комедія "Сто тисяч" Івана Карпенка-Карого розкриває характер Герасима Калитки, який є одним з головних персонажів твору. Герасим Калитка є сільським трудівником, який живе у примітивному колі обмеженого селянського світогляду.

З одного боку, Герасим є до краю перевтомленим, зашарпаним і недалекоглядним селянином, який не дуже розуміє національну мораль і вірить у власні хитрощі. Він здатний ударити свою дружину Параску, яка вже й так падає з ніг від непосильної праці, погано харчується сама, а ще гірше годує наймитів. Герасим також готовий хитрощами забрати у свого кума навіть останню тяглову худобу, вимагаючи за позичені гроші "запродажню" на воли.

З іншого боку, Герасим постійно проявляє себе вкрай негативно й жалюгідно. Він вірить у неправду, знущається зі своїх найближчих родичів і на кожному кроці проявляє унікальну скупість. Його сутність проявляється майже на кожному кроці, хоча обидва - і Герасим, і його кум Савка - натерпілися чимало страху з обміном "фальшивих" купюр, які їм дав Невідомий на пробу.

Найстрашнішим для обох кумів виявилося гірке прозріння, коли Невідомий підсунув Герасимові й Савці звичайний папір, так звану "куклу", замість справжніх грошей. Втративши свої гроші, Герасим спробує повіситися, але його дивом врятували. Однак він виголошує фразу, яка стала афоризмом: "Краще смерть, ніж така потеря!" Таким чином, власне життя Герасим оцінив у суму, значно меншу навіть не від ста, а від трьох тисяч.

Комедія "Сто тисяч" Івана Карпенка-Карого актуальна і в наш час. Багато людей у погоні за багатством втрачають не лише своє здоров'я, а й людську подобу, честь, гідність, руйнують свої родини і зрікаються найсвятішого.