Question

1прокоментуйте уривок з кінцівки поеми. А проте тієї сили,Духу,що зрива на ноги,В нас нема,і манівцями Ми блукаємо без дороги!.. Це "Євшан-Зілля" 25 баллов

Answer 1

Ответ:

байкарами та ярами

Неутомно прохолождали

в рідний степ, у край веселий

простували, поспішали

про шо шлось вцій поемі

Про то що

"лучше лягти кістями на свої землі,чім на чюжій буть"

Answer 2

Уривок з кінцівки поеми "Євшан-Зілля" висловлює певну іронію та роздуми про стан людської сили, духу та манівців. Автор вказує, що цієї сили, духу, яка здатна підняти нас на ноги, немає в нас. Він описує нас як блукаючих без дороги, заблуканих та загублених.

Цей уривок може викликати різні інтерпретації. Одним із можливих пояснень є те, що автор вказує на відсутність сили, волі та наполегливості в людей, що призводить до їхнього блукання без мети і напрямку. Можливо, він спостерігає за людьми, які відступають від своїх мрій і мети, й не знаходять в собі потрібної енергії для досягнення успіху.

За допомогою іронії автор може намагатися надихнути людей віднайти цю силу в собі, зібратися з духом та знайти свою власну дорогу у житті.