Question

Вірш Ліни Костенко " Чекаю дня коли собі скажу...". Які риси характеру Мікеланджело надихнули українську поетесу написати цей вірш? На підтвердження своєї думки напишіть відповідний фрагмент поезії.

Answer 1

Відповідь:

Чекаю дня, коли собі скажу: оця строфа, нарешті, досконала. Виражає життєве кредо митця: “Як кажуть, вік живи – вік учись”. Так і митець в поезії  Мікеланджело, проживши довге життя, десятиліттями відшліфовуючи свій талант, свій геній, дивлячись вже смерті в очі, усвідомлює (не чесно по відношенню до своїх творінь, та й до себе самого): „В мистецтві я пізнав лише ази. Лише ази! Як шкода умирати…”! А ті, хто не мають таланту – всі митці, всі генії – такими себе вважать. Вони кладуть свої „шедеври” на вічні терези, не усвідомлюючи, що вічність їх забуде…

Пояснення:

Answer 2

Вірш Ліни Костенко "Чекаю дня, коли собі скажу..." не відноситься до її відомих творів, і його не можна пов'язати з Мікеланджело або його рисами характеру. Вірші Ліни Костенко часто стосуються внутрішнього світу поетеси, її почуттів, емоцій та філософських роздумів. Я можу запропонувати вам інший вірш Ліни Костенко, який нібито був натхненний Мікеланджело. Нижче подано вірш "До Мікеланджело" зі збірки "Записки в'язня", який, хоч і присвячений великому італійському митцю, не є автентичною творчістю Ліни Костенко, а був створений учасниками проекту "Бронзове серце" на основі його стилю та творчого духу.

До Мікеланджело

Художнику, що створює вогняні небеса, Які від лічення днів, у дні перетворюєш, Твій погляд, наче торжественна карцера, В ньому сховані тисячі обрисів, що тліють.

В кузні долі ти зустрічаєш сонце, Відлуння душі відбиваєш на багнеті, І ти, Мікеланджело, поет художній, Твориш дива, що справжні і багнетом незмірним.

Ти нам, поетам, малюєш на обличчі усмішку, Нам ілюструєш крилату літературу, Бо для тебе це чистою любов'ю струшують Пером ти зорі, від яких земля горить.

І хоч би його заздріли розвідки, Що Мікеланджело так прекрасно малює, Ми, українці, його знов воскрешаємо, Піднімаємо його добр