Question

Переказ твору сухомлинського

Answer 1

Був сонячний травневий ранок. На зелених луках, що починалися одразу ж за селом, розквітнули жовті кульбабки, дзвеніли бджоли й джмелі, в блакитному небі грав на срібних струнах жайворонок. Цієї тихої ранкової хвилини з хати вийшла маленька дівчинка. У неї були блакитні очі, біле, мов спіла пшениця, волосся. Вона почимчикувала зеленими луками. Побачила барвистого метелика й усміхнулась, їй стало так радісно, що захотілося, аби цілий світ бачив її усмішку. Усміхалася дівчинка й тупала за метеликом. Він летів повагом, не поспішаючи. Коли це дівчинка побачила діда. Він ішов їй назустріч. Погляд його був похмурий, брови насуплені, в очах — злість. Дівчинка несла назустріч дідові усмішку. Вона сподівалася: ось зараз і він усміхнеться. Невже в такий радісний день можна бути похмурим і непривітним? Уже в глибині її душі піднялася маленька хвиля страху, але вона усміхалась, вона несла назустріч дідові свою усмішку й закликала його: «Усміхніться й ви, дідусю!» Та дід не усміхнувся. Погляд його залишався похмурим, брови — насупленими, очі — злими. Страх оволодів серцем дівчинки. Усмішка погасла на її лиці. І тої ж хвилини їй здалося, що затьмарився, спохмурнів цілий світ. Зелений луг посірів. Жовті сонечка кульбабок перетворилися на фіолетові плями, блакитне небо стало блідим, а срібна пісня жайворонка тремтіла, мов той струмок, що ось-ось помре. Дівчинка заплакала. За хвилину дід уже був далеко. Вона бачила тепер його спину, але й спина здавалася їй злою і непривітною. Дівчинка йшла собі луками далі. Її серце затремтіло, коли вона побачила — знову назустріч хтось іде. Придивляється — аж то бабуся, з ціпком старенька дибає. Дівчинка насторожилась і запитливо глянула в її очі. Бабуся усміхнулась. І такою доброю та щирою була усмішка, що цілий світ навколо дівчинки знову ожив, заграв, заспівав, переливаючись різними барвами. Мов маленькі сонця, знову заясніли кульбабки, задзвеніли бджоли й джмелі, заграв на срібних струнах жайворонок.

Answer 2

Василя Сухомлинського - українського педагога та письменника, який відомий своїми ідеями про гуманістичну освіту та виховання дітей. Одним із його творів є оповідання "Мишка", яке я можу переказати для вас:

У цій історії Сухомлинський розповідає про дітей, які живуть на селі і дуже люблять гратися на вулиці. Вони часто збираються разом і діляться своїми іграшками та цікавостями.

Одного разу, коли діти гралися, вони помітили маленьку мишку, яка блукала по вулиці. Діти зупинилися, щоб подивитися на неї, і зрозуміли, що мишка заблукала і не може знайти свій дім. Вони вирішили допомогти мишці і почали її шукати. Після тривалого пошуку діти знайшли мишенят, які чекали на свою маму.

Діти дуже зраділи, коли побачили, як мама мишка з'явилася та забрала своїх дітей. Вони зрозуміли, що важливо бути добрим і допомагати тим, хто потребує допомоги. Ця історія навчає нас бути співчутливими та добрими, навіть у відношенні до найменших істот на нашій планеті.