
Твір на тему ,, Висловити судження про необхіднісь любові до Батьківщини , до рідних та близьких ,
розвитку почуття власної гідності( за творами Олени Теліги)

Ответы на вопрос

Рідний дім... З нього ми йдемо в життя і сюди повертаємося – хоча б пам'яттю. Щасливий той, хто може вклонитися рідним стінам з вдячністю і любов'ю. І гірка доля тих, кому повернення до витоків життя несе лише розчарування і образу, тих, хто не знайшов у своїй родині рідної душі, близької людини. Я думаю, що вдячними ми, насамперед, повинні бути за тепло рідного вогнища своїм батькам – найближчим людям. Вони розуміють нас і люблять.
Знову і знову перегортаю старий альбом. Миготять рідні обличчя, які допомагають мені освіжити в пам'яті події, що відбулися достатньо давно. Мою увагу привертає пожовкла фотографія молодої дівчини, щось знайоме бачиться в рисах її обличчя. Кокетливе плаття, молодий пустотливий погляд веселих очей. Та це ж моя бабуся! Не впізнати її! Ну, ось же вона переді мною: сива голова, натруджені руки, обличчя в зморшках, а очі – молоді... Я тільки помітив, які в неї й зараз молоді, навіть пустотливі, очі! І тут же подумав, що не можу не написати про найдорожчу, близьку людину, про мою бабусю, завдяки якій отчий будинок став таким затишним і рідним.
Оживають в очах моєї бабусі дні її важкого післявоєнного дитинства, юності, любові, початок важкого життя, який вона винесла з честю, не зломленою ні нуждою, ні війною, ні важкою працею, ні смертю близьких, ні хворобами, ні самою старістю. Звідки вона брала сили?
Дитинство моєї бабусі довелося на воєнний і повоєнний час. Згадує вона, як багато довелося перенести їм, маленьким дітям, в ці страшні роки, як їх мама піднімала двох малюків, провівши на фронт свого чоловіка, мого прадіда. Він не повернувся з фронту – пропав безвісти. Голод, нестаток відчувала сім'я, але прабабуся робила все можливе, щоб виростити дітей. Пам'ятає вона, що бували дні, коли в домі не було що їсти, і те, як вони з братом ходили в ліс збирати «колючку» (соснову хвою), щоб протопити в холодній хаті. Так як бабуся була старша, їй довелося взяти опіку до молодшого брата.......



Любов до Батьківщини, до рідних та близьких, розвиток почуття власної гідності - це теми, які в Оленки Теліги проймають особливе місце. У своїх творах вона звертається до найглибших емоцій людини, спонукаючи нас задуматися над цінністю рідних та своєї нації.
Любов до Батьківщини - це не лише поважання до землі, на якій ми народилися, але й готовність віддати свої сили та знання для її розвитку і процвітання. У творах Теліги чути глибоке переживання за долю України, за її вільну та незалежну існування. Вона підкреслює, що безлюдна земля не має значення, а велику цінність надають люди, що на ній живуть. Батьківщина - це не просто географічний простір, це наше спільне минуле, сьогодення і майбутнє, і саме через це ми повинні прагнути зробити її кращою, вільною та сильною.
Так само важливе місце в творчості Теліги займає любов до рідних та близьких. Вона наголошує на значущості сім'ї як основи суспільства і джерела підтримки та взаєморозуміння. Родина - це місце, де ми вчимося любити, бути терплячими, співпереживати та рости як особистості. Тільки в затишному колі близьких людей ми можемо знайти силу для подолання труднощів та прогресування.
Олена Теліга також ставить питання про розвиток почуття власної гідності. Вона нагадує, що кожна людина має право


Топ вопросов за вчера в категории Українська література
Последние заданные вопросы в категории Українська література
-
Математика
-
Литература
-
Алгебра
-
Русский язык
-
Геометрия
-
Английский язык
-
Химия
-
Физика
-
Биология
-
Другие предметы
-
История
-
Обществознание
-
Окружающий мир
-
География
-
Українська мова
-
Информатика
-
Українська література
-
Қазақ тiлi
-
Экономика
-
Музыка
-
Право
-
Беларуская мова
-
Французский язык
-
Немецкий язык
-
МХК
-
ОБЖ
-
Психология
-
Физкультура и спорт
-
Астрономия
-
Кыргыз тили
-
Оʻzbek tili