Question

Твір-роздум на тему "щасливий, не той кого люблять, а той хто любить"

Answer 1

Кожна людина має свій шлях у житті, шлях радостей і печалей, турбот і піклувань, любові і розчарування, шлях вічності і шлях скінченності. Кожен шукає в житті собі друга, партнера, того, хто здатний зрозуміти, розділити радощі та печалі. Усі ми прагнемо любові, прагнемо любити і хочемо, щоб любили нас, а для цього потрібен об’єкт нашої любові. Саме це штовхає нас шукати ту єдину (єдиного), котра стане втіленням наших мрій і сподівань.

Більшість людей можуть сказати, що вони закохувались, але чи любили - це вже інше питання. Любов і закоханість, що ж це таке? Коли ми юні, то так часто плутаємо ці кардинально різні поняття. От, наприклад, молодий хлопець познайомився з дівчиною, а вона виявилась не тільки красива, а й розумна, не тільки розумна, а й добра, весела, кмітлива, така, що й словами не передати. Загалом: « Я її люблю». Пройшов місяць ( в кожного свій термін), а вони вже й дивитись одне на одного не хочуть. В чому тут справа? «Любов ніколи не минає» ( 1Кор 13), а це минуло, отже, - це не любов. Закоханість входить до розряду почуттів, на кшталт, гнів, сум, радість, вони, як феєрверк, скоро загоряються, але дуже часто так само скоро затухають. Тому не обманюймо себе, це ще далеко не любов, хоча і може нею стати. Закоханість - це володіти (брати): «Вона мені сподобалась, я хочу, щоб вона була моя». Такий підхід нагадує похід до супермаркету: «Яке ж молоко вибрати, о, це гарне з вигляду, візьму і вип’ю, а пакет викину». Так ми іноді сприймаємо людей. Любов ж - це дар (давати).

Тож все-таки чому ця «любов», як думав хлопець, пройшла? Бо з’явились певні труднощі, іншими словами, страждання, де треба не тільки брати, а й щось давати. Страждання вбиває закоханість; любов вміщує його. Закоханість легка, але вона спустошує; любов важка, але вона наповнює. Тому й не треба розкидатись словом «любов», бо сказати «я тебе люблю» займає кілька секунд, а показати як - ціле життя! Закоханість відрізняється від любові так само, як марновірства відрізняються від віри, як відрізняється абітурієнт ВУЗу від сформованого фахівця, як лотерейний квиток відрізняється від автомобіля, що розігрується, як дощ відрізняється від річки, як графіт відрізняється від алмазу, як вогонь феєрверку від вогню доменної печі.

Answer 2

Щасливий, не той, кого люблять, а той, хто любить.

Це проста, але глибока істина, яка відображає важливість самоособистлення і внутрішнього задоволення у нашому пошуку щастя. Часто ми прагнемо бути об'єктом чужої любові, прагнемо отримувати підтримку, визнання та прихильність від інших. Але справжня щастя приходить тоді, коли ми навчаємося любити і цінувати себе.

Бути коханим - це прекрасно, але це залежність від зовнішніх факторів. Якщо наше щастя залежить від того, чи люблять нас інші люди, то ми позбавляємо себе контролю над своїм життям. Ми стаємо залежними від думок і оцінок інших, їхніх реакцій та почуттів. Це небезпечно, оскільки ніхто не може гарантувати постійне визнання і любов від інших людей. Крім того, наше бачення себе може спотворюватися, коли ми спрямовуємося на зовнішні оцінки.

Але що ж таке любити себе? Це не наснага до зневаги до інших, але пошук внутрішньої гармонії і самореалізації. Любов до себе означає знаходження своїх сильних сторін, прийняття своїх недоліків та працю над своїм особистим розвитком. Це розуміння, що ми не ідеальні, але ми можемо постійно навчатися і рости. Любов до себе включає самопідтримку, самозахист і самоцінність. Це усвідомлення того, що ми заслуговуємо на щастя і нічого менше.