Question

Написати твір розповідь на тему осінній парк з спільнокореневими словами

Answer 1

Літо проминуло якось непомітно. Ось і осінь. Дерева виграють червоними барвами, немов їх запалили, тож вони і горять. Мене так і тягне до парку, де в цей час не дуже багато людей. Там дідусь на лавочці гріється під по-осінньому ласкавими променями сонця, а там молода матуся гойдає дитинку, бавить її жовтим листям. Повітря прозоре і чисте, ще тепле, пахне яблуками та вологою землею. Жовтогаряче листя ласкаво шурхотить під ногами. Хлопчаки ганяють по асфальту невеликі темні, немов лаковані, каштани.

Зайду до парку, присяду на лавочці, не можу надивитися, наче раніше не бачив: кожне дерево палає, горобина обсипана червоними ягодами. Грона звисають, як виноград. Серед гілок лунають співи птахів. Повно зараз тут тих, хто любить поласувати червоною ягодою горобини чи погрітися під останніми теплими променями. Земля ще не протряхла після дощу. У чистоту п’янкого повітря просочується аромат листя.

Повертаюся додому пізно. Сонце сховалося за обрій. Земля враз потемніла й затихла. Парк залишився наодинці з тишею і осінню.

Answer 2

Осінній парк завжди був моїм улюбленим місцем для прогулянок. Він розташований у самому центрі міста і є справжнім райським куточком, особливо в цей чарівний сезон. Я завжди відчуваю особливу магію, коли виходжу на його територію.

Вхід до парку прикрашений густими гіллями дерев, які вже почали змінювати свої кольори. Листя на деревах стало жовтим, червоним та оранжевим, створюючи неймовірний пейзаж. При кожному кроці, я відчуваю хрустку осінню листву під ногами, що нагадує мелодію, яку створює сама природа.

Я відправляюся глибше в парк, де широкі алеї заповнені парканами дерев. Вони виглядають, наче великі фонтани з листя, які здіймаються вгору, розтворюючись в повітрі. Я люблю спостерігати за тим, як вітер легко розвіває ці жовті та червоні крила, ніби вони танцюють під його мелодію.

Заходжу на основну галявину, де розташовані лави та столики. Тут люди збираються з друзями та родиною, насолоджуючись красою осіннього дня. На столиках попереду мене знаходяться кошики з фруктами, які вони приносять з собою, щоб насолодитися смаком осінніх дарунків. Я переходжу до одного зі столиків та сідаю, спостерігаючи, як парк оживає навколо мене.

Діти граються на гойдалках та каруселях, весело сміючись та радіючи своєму часу в цьому чарівному місці. Їх голоси наповнюють повітря радістю та безтурботністю. Я посміхаюся, спостерігаючи, як вони відчувають найкращий подарунок – природу та її красу.

Прогулюючись далі, я підходжу до озера, де вода відбиває відбитки осінніх кольорів. Вона така спокійна та глибока, ніби дзеркало, що відображає всю красу парку в своїх бездонних глибинах. Я стою тут, на березі, насолоджуючись цією митью спокою та гармонії.

Час швидко пролітає, і сонце починає засівати за горизонт. Я повертаюсь до виходу, але знаю, що осінній парк завжди залишиться у моєму серці. Він – місце, де я віддаю шану природі та насолоджуюся кожною митью осіннього дня. Його краса завжди зачаровує мене та надихає на нові ідеї та задуми.

Цей парк – спільнокореневий для всіх нас, місце, де ми можемо зустрічатися, насолоджуватися природою та заряджатися позитивною енергією. Тож, я запрошую вас завітати сюди, де осінній парк зберігає свою незабутню красу та магію кожного дня.