Question

Тарасу снився чудовий сон. Ось він на космодромі. Підходить до ракети. Двері автоматично відкрились. Хлопчик у кріслі. Як продовжити твір?

Answer 1

Ответ:

він сідяє і летить в космос на місяць

Answer 2

Конечно, почнемо!

Тарас стояв перед відкритими дверима ракети, неймовірно здивований тим, що бачив. Його серце билося так швидко, наче воно саме хотіло відлетіти у цій ракеті. Хлопчик у кріслі всміхнувся йому, а його очі були такими ясними, ніби вони віддзеркалювали безмежність всесвіту.

Тарас не міг відвести погляд від цього хлопчика. Він підійшов ближче і помітив на його комбінезоні знак, що схожий на зірку. "Ти теж хочеш летіти у космос?" - запитав хлопчик зі сміливим виразом на обличчі.

"Так, я завжди мріяв про це," - відповів Тарас, відчуваючи суміш хвилювання та радості.

Хлопчик подав йому руку і запропонував: "Давай разом полетимо! Моя ракета здатна проникнути крізь межі нашого світу та показати нам красу космосу!"

Тарас був зачарований. Він узяв його руку, і разом вони увійшли у ракету. Часом двері зачинились за ними, і вони почали відчувати, як ракета почала підніматися вгору. Перший раз у житті Тарас відчував, що його мрії стають реальністю.

З кожним кілометром від Землі, вони піднімалися все вище, а серце Тараса билося все швидше. Хлопчик поруч з ним усміхався, показуючи йому різні зірки та галактики, що мимоволі пролітали повз вікно ракети.

Нарешті, ракета вийшла за межі атмосфери. Тарас відчув неймовірний відчуття вільного польоту. Його душа відчувала безмежність космосу, його красу та загадковість.

"Ти бачиш цю зірку?" - запитав його хлопчик, вказуючи на яскраву точку удаленого сузір'я.

"Так, це неймовірно!" - вигукнув Тарас, відчуваючи себе частиною цієї неймовірної подорожі.

А їхня подорож лише починалася. Їм відкривалося ціле безкраїме небо, наповнене таємницями та чудесами космосу.