Question

Твір-опис природи у художньому стилі на основі власних враженьтерміново дам 13 б ​

Answer 1

Піднімаючись на гору, я відчував, як повітря стає прохолоднішим, а вітер стає сильнішим. Стоячи на вершині, я спостерігав навколишню природу, і моє серце здавалось заповнювалося миром.

Внизу простягалась зелена долина, де річка повільно текла серед полів і лука. Кущі горобини та бузку привертали мою увагу своїми яскравими квітами. Ясне небо, на якому спливали білі хмаринки, було немов барвистим покривалом, що огортає навколишні гори.

Але мої очі не могли відірватись від найвищої гори вдалеку. Вона була вкрита снігом і була настільки величезна, що здавалась майже недосяжною. Я не міг уявити, як можуть люди жити на такій висоті, але знаходити там щось особливе, здається, варто було спробувати.

Навіть у цій безмежній тиші я чув, як природа була живою, як вітер шепотів вухами, дерева шуміли своїми листками, птахи співали. Я був у захваті від краси, яку навколо мене створила природа, і відчував, що сам стаю частиною цієї величної творчості.

Такі місця наповнюють душу великим спокоєм та покоєм. Це місце, де можна забути про проблеми та турботи життя, насолоджуючись маленькими радощами та природною красою. Я знаю, що повернуся до цієї гори знову і знову, щоб насолоджуватись неймовірною красою та спокоєм, які пропонує природа.

Answer 2

Ответ:

Бажаю Удачі!!!!!!!!!

Объяснение:

якось так

Answer 3

Вранішньому сонячному промені засяяла кришталева роса на трав'яних стеблах, переливаючись всіма кольорами весняного ранку. Тихий вітерець легенько грався з квітами, розносячи їх ніжний аромат у повітрі. Пташки, прокидаючись від сну, заповнювали простір своїми веселими трелями, створюючи справжню симфонію природи.

На горизонті малося сонячне сяйво, яке розтоплювало замерзлі озера і річки. Вода стала прозорою й кришталевою, віддзеркалюючи безхмарне небо і зелені ліси, що огортали водойми своїми темнозеленими обійми. На поверхні води пливли лебеді, їхні довгі шиї граціозно повторювали лінії криволінійних хвиль, створюючи гармонійний образ природи.

Ліси, що засипали землю своїми зеленими куполами, були наповнені шелестом листя і співом пташок. Відтінки зеленого змінювалися від свіжої яскравої зелені до темного смарагдового кольору. Між деревами пробивалися промінці сонця, створюючи гру світла і тіні на землі. На гілках дерев розквітали барвисті квіти, які приваблювали до себе метеликів та бджіл.

Під ногами хрустів м'який килим з листя, яке вже почало опадати з дерев. Земля випромінювала тепло й жит