Question

Напишіть детальний переказ Даю 100 балів Ще небо не почервоніло на сході, а вже наші мандрівники були в дорозі. Шлях був піщаний, тому пішли путівцями. Так було ближче, і місця там веселіші.Повернули праворуч. Перед ними білим морем лежало поле пахучої гречки, від якої повітря пахтіло медвяними пахощами. Ранок був туманний. Біла рівнина здавалась безмежною. Тільки спереду крізь димчасту імлу рум’янився схід та ззаду бовваніли ще верби залишеної дороги.Тим часом небо яснішало. Пoдув свіжий вітрець. Туман став кучерявитись.Подорожні ввійшли в дубовий і березовий гай. Там усе ніби спало. Вкриті росою дерева нависали над вузенькою стежкою й наводили на неї холодний сутінок. Блакитні дзвіночки ледве починали розкривати свої чашечки.Інколи з глибини гаю чути було різкий крик ворона чи глухий стук дятла в дерево. Більше жодний звук не тривожив дрімотного гаю. Мандрівники сіли відпочивати. Старий солодко заснув. Молодь пішла по гриби. Коли старий прокинувся, то побачив принесені сироїжки, до яких він був дуже охочий. Наступні два дні йшли шляхом. На щастя, погода була хмарна, і подорожні не потерпали од спеки (За П.Кулішем; 168 сл.)

Answer 1

Ответ:

Вот

Объяснение:

Рано-рано, коли ще навіть небо не забарвилося на сході, наші мандрівники вийшли в дорогу. Вони обрали піщаний шлях і рушили вперед як пішохідні туристи. Це було зручніше і цікавіше, адже пішки вони могли побачити більше місць. Незабаром вони повернули праворуч і перед ними відкрилася чудова картина - біла рівнина пахучої гречки. Повітря було наповнене медовим ароматом, що діяв на них настільки приємно. Туман імлистий, що стояв раніше, почав розсіюватися і небо стало яснішати. За гаєм, що був після гречки, мандрівники знайшли місце для відпочинку. Старший з них, зірвавшись з втоми, заснув. Молодші ж пішли на пошуки грибів. У гаї панувала тиша і спокій, тільки час від часу можна було почути крик ворона або стук дятла в дерево. Після деякого часу молодші мандрівники повернулися зі своїм уловом - свіжими сироїжками. Старший дуже хотів їх спробувати і залюбки їх з'їв. Наступні два дні мандрівники продовжували свій шлях. Хмарна погода допомагала їм, не страждати від спеки, тому вони могли продовжувати свою подорож з комфортом.

Answer 2

Рано зранку, когда еще не почернело на востоке, наши путешественники уже отправились в путь. Они выбрали песчаную дорогу, так как она была ближе и места там казались более веселыми. Они свернули направо и перед ними открылось поле ароматного гречихи, от которой воздух пахло медовыми запахами. Утро было туманным, белая равнина казалась бесконечной. Только впереди, сквозь дымчатую дымку, виднелся румянец восхода, а сзади еще слышались стоны ив на оставленной дороге.

В это время небо становилось яснее, дул свежий ветер. Туман начал рассеиваться. Путешественники вошли в дубовую и березовую рощу. Все там казалось спящим. Покрытые росой деревья нависали над узкой тропинкой и создавали на нее холодный полутьму. Голубые колокольчики едва начинали раскрывать свои чашечки. Иногда из глубины леса можно было услышать резкий крик вороны или глухой стук дятла в дерево. Но ни один звук не нарушал спокойствия леса. Путешественники сели отдохнуть. Старик сладко задремал, а молодежь отправилась собирать грибы. Когда старик проснулся, он увидел принесенные грузди, которых он очень жаждал. Следующие два дня они продолжали свой путь. К счастью, погода была облачной, и путешественники не страдали от жары.