Question

Визначте, котрі з поданих речень є складними. Розставте правильно розділові знаки. 1. Небесні води густо злетіли на ниви в тінях сизої хмари але сонце зараз десь близько засвіти¬ло веселку і дощ перестав. 2. По небу пливли хвилясті ажурні смуги з долу ударяли нові червоні снопи досягали зеніту і розсипались золотим пилом по цілім куполі небес... 3. Вологі березневі вітри дмухають ... на Київ, на Володимирську гірку розбуджуючи в душі все те ласкаве миле дале¬ке що досі мовби дрімало десь у глибинах. 4. Минула осінь одвіяла-одхурделила зима на¬стала бентежна пора рясту пора зацвітань і одцвітань. 5. Сонце впало на сизу хмару обрій по¬лум'ям запалав... 6. Сонце відбилось вище і заглянуло з-за дерев в глиб лісової річки. 7. Нам треба жити а не надіятися на безсмер¬тя тоді тільки ми почуваємо себе і великими і безсмертними. 8. Сивітимуть знов у да¬лині високі могили віятиме вітер полиновим духом хлюпатиме степ колоссям в обличчя. 9. Су¬хим металевим дзвоном подзвонює туге колосся колос-ковими хвилями переливаються жита. 10. Світ великий безмежний широкий не обняти думками його. 11. Він зупинився перед його очима на заході бризнуло востаннє вогненним серпом сонце...

Answer 1

Складними є наступні речення: 1, 2, 3, 4, 7, 8, 9, 10, 11.

Правильно розділові знаки розставлено наступним чином:

Небесні води густо злетіли на ниви в тінях сизої хмари, але сонце зараз десь близько засвітило веселку, і дощ перестав.

По небу пливли хвилясті ажурні смуги, з долу ударяли нові червоні снопи, досягали зеніту і розсипались золотим пилом по цілім куполі небес...

Вологі березневі вітри дмухають... на Київ, на Володимирську гірку, розбуджуючи в душі все те ласкаве, миле, далеке, що досі мовби дрімало десь у глибинах.

Минула осінь одвіяла-одхурделила, зима настала, бентежна пора рясту, пора зацвітань і одцвітань.

Сонце впало на сизу хмару, обрій полум'ям запалав...

Сонце відбилось вище і заглянуло з-за дерев в глиб лісової річки.

Нам треба жити, а не надіятися на безсмертя, тоді тільки ми почуваємо себе і великими, і безсмертними.

Сивітимуть знов у далині високі могили, віятиме вітер полиновим духом, хлюпатиме степ колоссям в обличчя.

Сухим металевим дзвоном подзвонює туге колосся, колосковими хвилями переливаються жита.

Світ великий, безмежний, широкий, не обняти думками його.

Він зупинився перед його очима, на заході бризнуло востаннє вогненним серпом сонце...

Answer 2

В даному тексті речення не розділені, і їх важко розрозуміти. Розставимо розділові знаки та визначимо складні речення:

1. "Небесні води густо злетіли на ниви в тінях сизої хмари, але сонце зараз десь близько засвітило веселку, і дощ перестав."

2. "По небу пливли хвилясті ажурні смуги; з долу ударяли нові червоні снопи, досягали зеніту і розсипались золотим пилом по цілім куполі небес."

3. "Вологі березневі вітри дмухають на Київ, на Володимирську гірку, розбуджуючи в душі все те ласкаве, миле, далеке, що досі мовби дрімало десь у глибинах."

4. "Минула осінь одвіяла, одхурделила; зима настала, бентежна пора, рясту пора зацвітань і одцвітань."

5. "Сонце впало на сизу хмару, обрій полум'ям запалав."

6. "Сонце відбилось вище і заглянуло з-за дерев в глиб лісової річки."

7. "Нам треба жити, а не надіятися на безсмертя; тоді тільки ми почуваємо себе і великими, і безсмертними."

8. "Сивітимуть знову у даліні високі могили, віятиме вітер полиновим духом, хлюпатиме степ колоссям в обличчя."

9. "Сухим металевим дзвоном подзвонює туге колосся; колосковими хвилями переливаються жита."

10. "Світ великий, безмежний, широкий, не обняти думками його."

11. "Він зупинився перед його очима; на заході бризнуло востаннє вогненним серпом сонце."