Question

СКЛАСТИ СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ!!! (ДАЮ 40 БАЛІВ) У Великодню суботу готували крашанки, писанки (крапанки, скробанки, мальованки). Їх робили по тринадцять, на згадку про Спасителя і дванадцять апостолів, та зберігали протягом усіх свят. Кожна майстриня мала свої рецепти приготування фарб, свої традиційні малюнки-орнаменти. Крашанки фарбували природними барвниками з трав, кори та ягід у червоний, жовтий, синій, зелений і золотистий кольори. Для червоного кольору купували червону фарбу або ж фарбували соком буряків, для жовтого вживали яблуневу кору, для синього варили проліски. Використовували ще сушені ягоди бузини чорної, лушпиння цибулі. Писанки — яйця, розписані восковим методом. Спосіб виготовлення писанок зводиться до майстерного нанесення розтопленого воску на яйце за допомогою особливого писальця, писачка (металева конусоподібна трубочка, прикріплена до дерев’яної ручки). Спочатку наносять воском деталі орнаменту, що мають лишатися білими. Після цього яйце фарбують у жовтий колір. Далі на тлі пишуть воском орнамент задуманого розпису, який має бути жовтого кольору. Як підсохне, яйце опускають у темну фарбу, наприклад червону. Потім на червоному тлі виписують деталі орнаменту, що мають бути червоними і т. д. Насамкінець тло писанки забарвлюють основною — коричневою, вишневою або чорною — фарбою. Після цього яйця складають у миску, ставлять у натоплену пі. Віск стікає, і писанка готова. Крапанки — яйця, помальовані різнокольоровими цяточками на орному або вишневому тлі. Пофарбовані одним кольором яйця, на яких вістрям голки вишкрібають візерунок,— це скробанки, або дряпанки. Мальованки — яйця, розмальовані пензлем різними візерунками. На Великдень усі вітали один одного писанками. Приносили їх і на кладовище під час Проводів. Топтати ногами рештки пофарбованого яйця — великий гріх. Хто буде так робити, того Бог покарає хворобою. Шкарлупу з писанок чи крашанок в одних місцевостях викидали на стріху хати і хліва, а в інших — виносили на текучу воду, кидали курям — «щоб добре неслися». Звичай робити писанки виник в Україні давно, ще з дохристиянських часів. Про це свідчать археологічні знахідки​

Answer 1

Ответ: у Великодню суботу готували крашанки, писанки. Їх робили по тринадцять, на згадку про Спасителя і апостолів. У кожної майстрині були свої орнаменти і рецепти. Крашанки фарбували природними барвниками з ягід, плодів, квітів і трав. Писанки - яйця, що розписані восковим методом. Її забарвлюють і роблять на ній орнамент. Пофарбовані одним кольором яйця, на яких є візерунки, -  це скорбанки. Мальованки - яйця, розмальовані пензлем різними візерунками. На Великдень усі вітали один одного писанками. Топтати ногами рештки пофарбованого яйця - великий гріх. Звичай робити писанки виник в Україні давно. Про це свідчать археологічні знахідки.

Объяснение:

Answer 2

У Великодню суботу українці готували крашанки, писанки (крапанки, скробанки, мальованки) на згадку про Спасителя і дванадцять апостолів, які робили по тринадцять і зберігали на протязі свят. Кожна майстриня використовувала свої рецепти приготування фарб та свої традиційні малюнки-орнаменти. Для фарбування крашанок використовували природні барвники з трав, кори та ягід у червоний, жовтий, синій, зелений і золотистий кольори. Писанки розписували восковим методом за допомогою писальця (металевої конусоподібної трубочки, прикріпленої до дерев’яної ручки). Яйця фарбували жовтим кольором, наносили воском деталі орнаменту, які мали лишатися білими, а потім фарбували червоним, виписували деталі орнаменту червоним, і так далі. На Великдень усі вітали один одного писанками і приносили їх на кладовище під час Проводів. Необхідно було уникати топтання ногами решток пофарбованого яйця, оскільки це було великим гріхом. Традиція виготовлення писанок виникла в Україні давно і залежно від місцевості, шкарлупу з писанок чи крашанок використовували різні методи знищення, наприклад, викидали на стріху хати і хліва, виносили на текучу воду чи кидали курям.

ДУМАЮ ПОМОГЛА)

Answer 3

У Великодню суботу в Україні готували крашанки, писанки (крапанки, скробанки, мальованки). Кожна майстриня мала свої рецепти приготування фарб та свої традиційні малюнки-орнаменти. Крашанки фарбували природними барвниками з трав, кори та ягід, отримуючи різні кольори: червоний, жовтий, синій, зелений і золотистий.

Для червоного кольору використовували червону фарбу або фарбували соком буряків, для жовтого вживали яблуневу кору, для синього варили проліски. Також використовували сушені ягоди бузини чорної та лушпиння цибулі. Писанки, які були яйцями, розписували восковим методом. Для цього використовували спеціальне писальце, писачку, яке наносило розтоплений віск на яйце.

Спосіб виготовлення писанок полягав у майстерному нанесенні воску на яйце для створення деталей орнаменту, які повинні залишатися білими. Потім яйце фарбували у жовтий колір. Після цього наносили воском орнамент задуманого розпису, який також мав бути жовтого кольору. Після висихання яйце опускали в темну фарбу, наприклад, червону. На червоному тлі виписували деталі орнаменту, які повинні бути червоними і т.д. На завершення, тло писанки забарвлювали основною фарбою, наприклад, коричневою, вишневою або чорною. Після цього яйця складали у миску, ставлячи їх у натоплену піч. Віск стікає, і писанка готова.

Крапанки — це яйця, помальовані різнокольоровими цятками на орному або вишневому тлі. Скробанки або дряпанки виготовлялися шляхом вишкрібання візерунка голкою на яйці, яке було покрите однотонною фарбою. Мальованки — це яйця, розмальовані пензлем різними візерунками.

На Великдень всі вітали один одного писанками, які також приносили на кладовище під час Проводів. Важливо було утримуватися від топтання ногами решток пофарбованого яйця, оскільки вважалося великим гріхом. Також існувала віра, що ті, хто розтопче писанку ногою, будуть покарані хворобою.

Щодо обробки шкарлупи з писанок чи крашанок, то в різних регіонах це робили по-різному. В деяких місцевостях викидали їх на стріху хати або хліва, а в інших виносили на текучу воду чи кидали курям, «щоб добре неслися». Звичай робити писанки в Україні виник у дохристиянські часи, про що свідчать археологічні знахідки.