Question

Спишіть, розкриваючи дужки: 1. На листочках любистку Настояне літо У стерні закружляло, В (не)спокійних вітрах. 2. (Не)багато маємо українських прізвищ, що походять від жіночих імен. 3. Гей, (не) другам усім наперекір — Внесіте прапор вільної Держави! 4. Знання про (не)видиму суть людини, душу, майже зникли повністю із нашого життя. 5. Над вухом соняха (не)стерпно Бджола до вечора бринить. 6. Золотим павутинням злетить (Не)порушна година спокою. 7. Він ще (не)знаний, ще (не)пережитий, Єдиний день — життя мого корона. 8. Бабуся й мати, люди прості, (не)могли й години жити, (не)співавши, (не)во-лавши стиха крізь минуле до майбутнього. 9. Журавлі несли печаль велику, Наче тінь (не)видимих могил. 10. Мені поля задумливо шептали Свої ніким (не)співані пісні. 11. (Не)хай панує на землі краса І (не)шугає полум'я шалене. 12. (Не)багато в слов'янському світі пам'яток, до яких проймаєшся любов'ю. 13. (Не)хай панує на землі краса І (не)шугає полум'я шалене. 14. (Не) домовленоє слово, (Не)доспіваная пісне! 15. Мені поля задумливо шептали Свої ніким (не)співані пісні. 16. Було вже (не)рано, і сонце припікало.

Answer 1

1. На листочках любистку Настояне літо У стерні закружляло, В неспокійних вітрах.

2. Небагато маємо українських прізвищ, що походять від жіночих імен.

3. Гей, недругам усім наперекір — Внесіте прапор вільної Держави!

4. Знання про невидиму суть людини, душу, майже зникли повністю із нашого життя.

5. Над вухом соняха нестерпно Бджола до вечора бринить.

6. Золотим павутинням злетить непорушна година спокою.

7. Він ще не )знаний, ще не пережитий, Єдиний день — життя мого корона.

8. Бабуся й мати, люди прості, не могли й години жити, не співавши, не волавши стиха крізь минуле до майбутнього.

9. Журавлі несли печаль велику, Наче тінь невидимих могил.

10. Мені поля задумливо шептали Свої ніким не співані пісні.

11. Нехай панує на землі краса І  не шугає полум'я шалене.

12. Небагато в слов'янському світі пам'яток, до яких проймаєшся любов'ю.

13. Нехай панує на землі краса І  не шугає полум'я шалене.

14. Недомовленоє слово, недоспіваная пісне!

15. Мені поля задумливо шептали Свої ніким не співані пісні.

16. Було вже нерано, і сонце припікало.

Answer 2

1. На листочках любистку Настояне літо У стерні закружляло, В спокійних вітрах. 2. Небагато маємо українських прізвищ, що походять від жіночих імен. 3. Гей, не другам усім наперекір — Внесіте прапор вільної Держави! 4. Знання про невидиму суть людини, душу, майже зникли повністю із нашого життя. 5. Над вухом соняха нестерпно Бджола до вечора бринить. 6. Золотим павутинням злетить непорушна година спокою. 7. Він ще незнаний, ще непережитий, Єдиний день — життя мого корона. 8. Бабуся й мати, люди прості, немогли й години жити, нерозведені, неволаючи стиха крізь минуле до майбутнього. 9. Журавлі несли печаль велику, Наче тінь невидимих могил. 10. Мені поля задумливо шептали Свої ніким неспівані пісні. 11. Нехай панує на землі краса І нешугає полум'я шалене. 12. Небагато в слов'янському світі пам'яток, до яких проймаєшся любов'ю. 13. Нехай панує на землі краса І нешугає полум'я шалене. 14. Недомовленоє слово, недоспіваная пісне! 15. Мені поля задумливо шептали Свої ніким неспівані пісні. 16. Було вже нерано, і сонце припікало.