Question

Напишіть твір-роздум у художньому стилі про вчинок знайомого/знайомої. Використайте в ньому щонайменше три фразеологізми. Теми: 1. Чому треба берегти природу. 2. Який вчинок можна вважати героїчним. Срочно помогите пожалуйста

Answer 1

Описуючи вчинок мого знайомого, я не можу не згадати фразеологізм "мати серце на долоні". І саме це виразно передає сутність пригоди, що сталася кілька тижнів тому.

Травень розквітав повними силами. Природа ожила, розпускаючи свої квіти, барвисто розфарбовуючи всю околицю. Щодня я спостерігав, як розцвітає навесні моя рідна земля, і докладав зусиль, щоб залишити її такою ж красивою для майбутніх поколінь.

Але все не залежить від мене. Це майстерня-то усі ми разом. Моя знайома, Оля, яка завжди матиме своє серце на долоні, це якось особливо вирушає у всьому, що вона робить для природи. Останнім часом вона стала більше усвідомлювати важливість збереження та охорони навколишнього середовища.

Оцей вчинок, який можна вважати героїчним, стався в останню середу травня. Було надзвичайно тепло і приємно, мерехтіли сонцем сріблясті хвилі річки, а над головою спекотливо тремтіли листя. Все було впорядковано і красиво, але раптом почулася гучна тривога – лелека потрапила у складні ситуації. Повітря стало надто гарячим для птахів. Серед дивовижної розкіші травня, ця пташка випала з неба.

Оліні судилося стати свідком цієї події. Вона була поруч із місцем падіння лелеки. Розгублене, поранене птаство потребувало допомоги. І тоді моє знайома виявила своє великодушне серце, наповнене недоліком для страждань і турботи про інших.

"Нашибай мозку" — ця фразеологічна одиниця стала пристосованим описом Олінього розуму у той момент. Забувши про власні потреби та небезпеку, в яку може потрапити, вона рішила допомогти пораненій лелеці. Випрямившись, вона наблизилася до птаха, розслабила руки і почала думати про найефективніший спосіб врятувати його.

"Око не велить" — ці слова вдало передають стан Олі, коли вона бачила сльози суму в очах лелеки. Ця пташе чуттєвість та виразна здатність до переживань захоплювали її. Вона розуміла, як важливо чути голос природи та співпереживати їй. І її вчинок був прекрасною відповіддю на це.

Зігріваючи птаха, Оля долала свій страх і ставлення до небезпеки, що підстерігалося. Вони знаходили спільну мову, яку можна було закінчити фразеологічним стереотипом "зусиллями здолається крила". І якими б крилями лелеки не виявилися верблюди, я щиро вірю, що природа знайде шлях удячності і віддяки за неймовірну турботу та співпереживання.

Відтак, ця історія показала мені, як важливо берегти природу та бути героєм у своєму житті.+