Question

Перекажіть докладно текст , будь ласка допоможіть!! МИ Є НАРОД Ми, українці, були народом, коли, об’єднавшись, відбивали чужинецькі навали, коли ставали під козацькі прапори Богдана Хмельницького і освячували гайдамацькі ножі в Холодному Яру. Ми підносилися до рівня великого європейського народу у філософії Григорія Сковороди і геніальній поезії Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, у музиці Миколи Лисенка та творчості театру корифеїв. Ми демонстрували світові могутній інтелект народу у відкриттях наших учених: Володимира Вернадського, Миколи Кибальчича, Віктора Глушкова. І ми, українці, переставали бути народом, догідливо сплачуючи данину ординським ханам та всіляким іншим завойовникам, терплячи наругу й знущання над собою, своєю вірою, культурою, дозволяючи принижувати власну людську й національну гідність різним зайдам. Ми втрачали високе звання народу, коли приречено схиляли голови перед тиранами, оспівуючи чужих вождів і власних манкуртів. Усе, усе фіксується на скрижалях історії. Усвідомлення себе як народу завжди надавало нам сили і здобувало нам перемоги. Коли ж ми переймалися рабською психологією, підставляючи зігнуті спини під канчуки, ми неминуче зазнавали поразки. Покірливо дозволяючи вигрібати останні зернинки з убогих хатніх закутків, прирікаючи своїх дітей і себе на голодну смерть, ми ставали безликою сірою масою. Такою ж невиразною, за сучасною термінологією, зомбованою масою виглядали й учасники мітингів, які вимагали страти «ворогам народу». Але ж у тих списках значилися й наші улюблені письменники, композитори, артисти, вчені з європейською славою! Свідомо перетворюючи свій народ на агресивний натовп, влада з його ж таки благословення знищувала тих, наймудріших, найталановитіших, найсміливіших, яких вона найбільше боялася. То була не тільки наша трагедія, а й наша ганьба. Зазнаючи поразок, ми втрачали все: гідність і державу з Богом даною назвою Україна. Ми ставали в кращому разі Малоросією, а то й Хохляндією, більшість якої вражена вірусом меншовартості. Уроки історії необхідно пам’ятати й роботи висновки. Від летаргічного сну ми пробудилися, здобувши незалежність, випроставшись нарешті на повний зріст і на весь світ заявивши, що таки є народом! Ми в центрі Європи, і нас п’ятдесят мільйонів. На кожного жителя ми вже вирощували по тонні зерна, і тепер воно має бути нашим. Так само, як цукор. Так само, як чавун, сталь, вугілля і кораблі, побудовані на наших заводах. Усі ми, такі різні, стали єдиними в прагненні реалізувати мрії багатьох попередніх поколінь наших співвітчизників. Романтично настроєні, щиро переконані в справедливості власних намірів, ми спершу й не помітили, що плодами нашої незалежності насамперед спритно скористалися ті, про яких геніальний Франко писав: «Ти, брате, любиш Русь, як хліб і кусень сала». Кожному з нас хочеться, аби якнайшвидше ми подолали соціальні негаразди і вийшли нарешті на стовпову дорогу розвитку. Ми є великий народ і маємо пам’ятати це. У наших руках доля вітчизни, її теперішнє й майбутнє. Ми маємо головне історичне завоювання – незалежність.

Answer 1

Текст, який ви подали, висловлює певні думки та почуття стосовно історії та сучасності українського народу. Давайте розглянемо його докладно.

1. Історична перспектива: Текст починається нагадуванням про історію України, де українці об'єднувалися для відбивання іноземних нападів та підтримували козацькі традиції. Відзначаються досягнення у філософії, поезії, музиці та інших галузях культури.

2. Сприйняття себе як нації: Важливою темою є усвідомлення себе як нації та втрата цього усвідомлення, коли українці вступали в рабські стосунки та терпіли знущання.

3. Поетика термінології: Використовується термінологія, яка асоціюється із сучасними реаліями, такими як "зомбованою масою", щоб описати той період, коли українці дозволяли принижувати свою гідність.

4. Втрата незалежності: Основна ідея полягає в тому, що поки українці були під владою інших, вони втрачали не лише свою незалежність, а й гідність та ідентичність.

5. Підняття після незалежності: Автор висловлює оптимізм стосовно періоду після отримання незалежності, коли українці вирішили, що вони все ж є нацією, здатною до розвитку та вираження себе на світовій арені.

6. Сучасні виклики: Вказується на те, що не всі наслідки незалежності були позитивними, і деякі елементи суспільства скористалися ситуацією.

7. Заклик до єднання: Завершується закликом до усвідомлення величі нації та відповідального ставлення до її майбутнього.

Усі ці елементи вказують на глибоке сприйняття історії та сучасності України, виражають сильні почуття національної гордості та викликають роздуми щодо майбутнього країни.