Question

Зробіть синтаксичний розбір 1.Може, ми зустрінем осінь золоту? (I.Коваленко). 2. Вересню мій, веслами весело греби. Ждуть тебе на березі з кошиком гриби (Б. Олійник). 3. А листопад, на диво, розіслав зелений килим (С. Охріменко). 4. Де, джмелику, ти зиму зимував? (Б. Бровченко). 5. Кажуть, у степу е криниці (Б. Яринич).​

Answer 1

Ответ:

1. Може, ми зустрінем осінь золоту? (I.Коваленко).

- Може - дієслово, вжите в формі наказового способу, однина, 3 особа.

- ми - займенник, вжитий в формі називного відмінка, множина, 1 особа.

- зустрінем - дієслово, вжите в формі майбутнього часу, 1 особа, множина.

- осінь - іменник, вжитий в формі називного відмінка, жіночого роду, однина.

- золоту - прикметник, вжитий в формі родового відмінка жіночого роду однина.

2. Вересню мій, веслами весело греби. Ждуть тебе на березі з кошиком гриби (Б. Олійник).

- Вересню - іменник, вжитий в формі давального відмінка, чоловічого роду, однина.

- мій - займенник, вжитий в формі називного відмінка, чоловічого роду, однина.

- веслами - прислівник, вжитий в формі орудного відмінка.

- весело - прислівник, вжитий в формі наказового способу.

- греби - дієслово, вжите в формі наказового способу, однина, 2 особа.

- Ждуть - дієслово, вжите в формі наказового способу, множина, 3 особа.

- тебе - займенник, вжитий в формі родового відмінка, чоловічого роду, однина.

- на - прийменник.

- березі - іменник, вжитий в формі місцевого відмінка, чоловічого роду, однина.

- з - прийменник.

- кошиком - іменник, вжитий в формі орудного відмінка, чоловічого роду, однина.

- гриби - іменник, вжитий в формі називного відмінка, чоловічого роду, множина.

3. А листопад, на диво, розіслав зелений килим (С. Охріменко).

- А - сполучник.

- листопад - іменник, вжитий в формі називного відмінка, чоловічого роду, однина.

- на - прийменник.

- диво - іменник, вжитий в формі знахідного відмінка, середнього роду, однина.

- розіслав - дієслово, вжите в формі минулого часу, 3 особа, однина.

- зелений - прикметник, вжитий в формі називного відмінка чоловічого роду однина.

- килим - іменник, вжитий в формі знахідного відмінка, чоловічого роду, однина.

4. Де, джмелику, ти зиму зимував? (Б. Бровченко).

- Де - прислівник запитального способу.

- джмелику - звертання, іменник, вжитий в формі кличного відмінка, чоловічого роду, однина.

- ти - займенник, вжитий в формі називного відмінка, чоловічого роду, однина.

- зиму - іменник, вжитий в формі знахідного відмінка, жіночого роду, однина.

- зимував - дієслово, вжите в формі минулого часу, 2 особа, однина.

5. Кажуть, у степу е криниці (Б. Яринич).

- Кажуть - дієслово, вжите в формі теперішнього часу, 3 особа, множина.

- у - прийменник.

- степу - іменник, вжитий в формі родового відмінка, чоловічого роду, однина.

- е - дієслово, вжите в формі теперішнього часу, 3 особа, однина.

- криниці - іменник, вжитий в формі називного відмінка, жіночого роду, однина.

Answer 2

Звідси нам відомо, що:

1. "Може, ми зустрінем осінь золоту?" - це питання. Основний підмет цього речення - "ми", а присудок - "зустрінем". Слово "Може" є вводним словом і не входить до складу головної частини речення.

2. "Вересню мій, веслами весело греби. Ждуть тебе на березі з кошиком гриби." - це два речення. Перше речення має присудок "греби", і його основний підмет - "ти". Друге речення також має присудок "ждуть" і підмет "тебе". В обох реченнях є вводні слова "Вересню мій" і "веслами весело", які не входять до головної частини речень.

3. "А листопад, на диво, розіслав зелений килим." - це речення. Основний підмет - "листопад", а присудок - "розіслав". Введене слово "А" вказує на відповідність між об'єктами, і слова "на диво" вказують на характеристику розсилаючого об'єкта.

4. "Де, джмелику, ти зиму зимував?" - це питання. Основний підмет - "ти", а присудок - "зимував". Слова "Де" і "джмелику" вказують на запитану інформацію.

5. "Кажуть, у степу є криниці." - це речення. Основний підмет - "кажуть", а присудок - "є". Слово "у степу" вказує на місце розташування криниць.

Надіюся, що ця синтаксична розбірка допомогла вам зрозуміти структуру кожного з наведених речень.