Question

СРОЧНО ДАЮ 100 БАЛОВ Вправа Підкреслити слова з ненаголошеними голосними I. 1. А з..мля л..жить м..дова, а поля пожаті мріють, на городах достиг..ють гарбузи з..леноребрі. (М.Рильський.) 2. Бр..нять, як море, зорані лани, (Д.Павличко.) 3. Он зірка в небі прол..тіла, погасла зірка в в..шині. (В.Сосюра.) 4. Кр..ло зорі рум’янить тучі у голубій дал..ч..ні. (В.Сосюра.) 5. Ум..раючий промінь сонця падає на б..резу, кр..вавить білу кору. (А.Шиян.) 6. Т..че вода в синє море, та не в..тікає. (Т.Шевченко.) 7. З темного моря білява хвил..чка до побережного кам..ня горнеться. (Леся Українка.) 8. Часом то за мрію річки кр..ваві люди прол..вають. (Леся Українка.) II. 1. Люди д..вуються, що я в..села. 2. Квіток було назр..ваєм та позаквітчуємось, як молоді, та до самого двору тими вінками в..л..чаємось. 3. Помалу усе панночка на свій лад п..р..вернула. 4. Прийду було її вб..рати, то вже якої наруги я од неї не нат..рплюся! 5. Вона м..не й щ..пає, і штирхає, і гр..бінцем м..не скородить, і водою зл..ває. 6. Л..жу та все собі думаю: «Таке молоде, а таке нем..лосердне, Господи!» 7. Увеч..рі, см..рком уже, в..ртаються з панщини люди потомлені. 8. Люди прокидались і лягали плачучи, проклинаючи. (Марко Вовчок. “Інститутка”.)​

Answer 1

Ось слова з ненаголошеними голосними, підкреслені в реченнях:

I. 1. А **земля** **лежить** **мова**, а поля пожаті **мріють**, на городах достигають **гарбузи** **зеленоребрі**. (М. Рильський.)
2. Бринять, як море, **зорані** лани, (Д. Павличко.)
3. Он **зірка** в небі **пролетіла**, **погасла** **зірка** в **вишині**. (В. Сосюра.)
4. **Кріло** **зорі** **румянить** тучі у голубій **далечині**. (В. Сосюра.)
5. **Умираючий** промінь сонця падає на **березу**, **кровавить** білу кору. (А. Шиян.)
6. Тече вода в синє **море**, та не **втікає**. (Т. Шевченко.)
7. З темного **моря** білява **хвильчка** до **побережного** **каменя** горнеться. (Леся Українка.)
8. Часом то за **мрію** річки **кроваві** люди **проливають**. (Леся Українка.)

II. 1. **Люди** **думаються**, що я **весела**.
2. Квіток було **назріваєм**, та **позаквітчуємось**, як молоді, та до самого **двору** тими **вінками** **влачаємось**.
3. **Помалу** усе панночка на свій **лад** **переробила**.
4. Прийду було її **вбирати**, то вже якої **наруги** я од неї не **натерплюся**!
5. Вона **мене** й **щипає**, і **штирхає**, і **гребінцем** **мене** **скородить**, і водою **зливає**.
6. **Лежу** та все собі **думаю**: «Таке **молоде**, а таке **немилосердне**, **Господи**!»
7. Увечорі, **смерком** уже, **вертаються** з панщини **люди** **потомлені**.
8. **Люди** **прокидались** і **лягали** **плачучи**, **проклинаючи**. (Марко Вовчок. "Інститутка".)

Answer 2

I. 1. А замля ліжить міждова, а поля пожаті мріють, на городах достигають гарбузи зеленоребрі. (М.Рильський.)

2. Бранять, як море, зорані лани, (Д.Павличко.)

3. Он зірка в небі пролітіла, погасла зірка в вішині. (В.Сосюра.)

4. Крало зорі рум’янить тучі у голубій далечіні. (В.Сосюра.)

5. Умираючий промінь сонця падає на березу, крававить білу кору. (А.Шиян.)

6. Тече вода в синє море, та не витікає. (Т.Шевченко.)

7. З темного моря білява хвиличка до побережного каміня горнеться. (Леся Українка.)

8. Часом то за мрію річки крававі люди проливають. (Леся Українка.)

II. 1. Люди діваються, що я вісела.

2. Квіток було назріваєм та позаквітчуємось, як молоді, та до самого двору тими вінками вілічаємось.

3. Помалу усе панночка на свій лад перевернула.

4. Прийду було її вбирати, то вже якої наруги я од неї не натерплюся!

5. Вона міне й щопає, і штирхає, і грубінцем міне скородить, і водою зливає.

6. Ліжу та все собі думаю: "Таке молоде, а таке немилосердне, Господи!"

7. Увечірі, смертком уже, віртаються з панщини люди потомлені.

8. Люди прокидались і лягали плачучи, проклинаючи. (Марко Вовчок. "Інститутка".)

Please note that the provided answers are based on the search results and may not be 100% accurate.