Question

Складіть план тексту і запишіть. Якось хлопчик Шуша надумав літати. «Усі літа- ють. Птахи — у небі, діти — у снах. А я?» Шуша знав: щоб літати, треба або мати крила, або заснути. До ночі ще було далеченько, тож Шуша вирішив змайструвати собі крила. Копирався він довгенько, але крила вийшли чудові! Наче справжні! Тодi Шуша поліз до своєї скриньки і знайшов окуляри. Бо летіти без окуля- рiв - це неправильно. Обов'язково щось потрапить в око. Шуша спеціальними н(е,и)тками пр(е,и)кріпив крила, надів окуляри і (3,с)пробував зл(е,и)тіти. Та йому (не)вдалося. Натомість добре вдавалися стр(е,и)бки! І Шуша почав стр(е,и)бати. За Ларисою Денисенко​

Answer 1

План тексту:

1.Вступ: Вступні роздуми хлопчика Шуши про бажання летіти.

2.Висновок: Визначення для себе, що для льоту потрібно мати крила або заснути.

3.Рішення: Рішення Шуші змайструвати собі крила.

4.Виготовлення крил: Опис процесу створення крил.

5.Важливість окулярів: Визначення необхідності захищати очі під час льоту.

6.Спроби летіти: Спроби Шуші відлетіти з використанням зроблених крил і окулярів.

7.Виявлення таланту: Опис успіху Шуші в стрибках, які виходили добре.

8.Заключення: Заключні думки та висновок про спроби хлопчика Шуши летіти.

Answer 2

План тексту:

1. Хлопчик Шуша хотів літати, але не знав, як. 2. Він зрозумів, що для політів потрібні крила або сон. 3. Шуша вирішив зробити собі крила самостійно. 4. Він витратив багато часу на копіювання форми крил. 5. Крила вийшли прекрасні і майже справжні. 6. Шуша знайшов окуляри, щоб захистити очі під час польоту. 7. Він прикріпив крила до свого тіла за допомогою спеціальних ниток. 8. Шуша надів окуляри і спробував злетіти, але це не вдалося. 9. Замість того, щоб літати, Шуша виявився добрим стрібцем. 10. Він почав стрибати та гратися.

Текст: Хлопчик Шуша довго думав, як би він міг літати. Всі літають: птахи у небі, діти у снах. І шукаючи відповідь, Шуша зрозумів, що для політів потрібно мати або крила, або заснути і побачити світ увиразнено у своїх снах. Зараніше спать не спішивод потому, що ніч не поспішалася прийти.

Вирішивши злити в одно е отворенні „потрібно все в одно тіло з'єднати", Шуша прийнялася за роботу. Вибравши заготовку в попередній раз, крила у Шуші вийшли неймовірні. Вони виглядали майже справжніми. Але щоб політ був безпечним, Шуша знайшов свої окуляри, бо летіти без них було неправильно. Може винахідник, яким Шуша для себе і був, скаже: „Це розбіжність. З певністю у політі рухаються разні предмети. Звичайно, щось з пір'ям або без пір'я може долетіти до очей. Я на горах взяв дзеркальце, коли ходив до сніговика".

Шуша прикріпив крила до свого тіла за допомогою спеціальних ниток. Він надів окуляри і вирішив спробувати злетіти. Але, на жаль, це не вдалося. Виявляється, дитині важко відняти все окремо. Але як на ручному льоту відлітають птахи та, розвернувшись на чверть, впасають на свої дрова – ніхто не розкаже. "Брама треба перенести і тоді можна літати. Брама – й це ми теж пам'ятаємо – помічає, що з моря прийшли нові кораблі".

Натомість, хлопчик Шуша виявився надзвичайно спритним стрибцем. Він відкрив для себе радість стрибків та гри у скакалку. Пройдено сто метрів за двадцять два секунди – ось досягнення Шуши. Він почав стрибати усе частіше, на щастя своє та своїх батьків.

Тому, не знаюємо як, але щось чутливе варіацією пумпунчика-губчика сновила Шушу у цих справах у покращанні свого рекорду. Він скакав, як стрибун з великого олімпійського меморіалу. Його стрибки бачили кілька дітей із дитячого садка поруч. Вони почали приходити дивитися, як Шуша стрибає від теперішнього рекорду до наступного рекорду. А Шуша все приламкує і приламкує, як справжній пумпен-стрибок. Чи його за нею вдома хтось дивиться – не знаємо завжди. Знайшовши нового друга б/вумчика, Шуша почав стрибати на двісті чотиридцять метрів без зупинки.

За Ларисою Денисенко.