Question

Контольний твір опис природи в художньому стилі на основнові особистих вражень "Ми і природа" ​

Answer 1

Ответ:

Природа вражає нас своєю красою та величчю. Проте людство дуже часто не звертає уваги на її чарівність та силу. Через це природа потерпає та нищиться. Люди знищують ліси, забруднюють навколишнє середовище, масово вбивають звірів. Баланс у природі порушується та вона починає відповідати людям катаклізмами та катастрофами. Тож пам'ятаймо, що ми і природа - нерозривна єдність, тому необхідно піклуватись про неї та насолоджуватись її красою! или Великою проблемою в нашій країні і в усьому світі є ставлення до природи. Люди вже не помічають навколо себе прекрасної природи, вони вирубують ліси, осушують болота, вбивають звірів, будують заводи і забруднюють природу. У багатьох країнах створено організації захисту природи, але це дуже мало, адже люди продовжують жорстоко знищувати природу, не усвідомлюючи того, що роблять. Природа — це наше життя.

Не буде природи — не буде нас. Винищуючи ліси, будуючи заводи на цих територіях, люди думають лише про гроші та вигоду, а ні в жодному разі про природу, про красу, про звірів і навіть про своє нормальне майбутнє життя. Я вважаю, що це ненормально, це жахливо, люди знищують природу, знищуючи себе. І ніхто не усвідомлює, що ми — частина природи. 1 якщо таке ставлення до природи не зміниться, жахлива неминуча катастрофа чекає на нашу Землю, і в ній будуть винні саме люди. Можливо, з часом люди зрозуміють, що вони роблять, але вже буде пізно, і ніхто не поверне нам чистого повітря, звірів, ліси, нашу рідну дорогу природу.

Answer 2

Ответ: Природа вражає нас своєю красою та величчю. Проте людство дуже часто не звертає уваги на її чарівність та силу. Через це природа потерпає та нищиться. Люди знищують ліси, забруднюють навколишнє середовище, масово вбивають звірів. Баланс у природі порушується та вона починає відповідати людям катаклізмами та катастрофами. Тож пам'ятаймо, що ми і природа - нерозривна єдність, тому необхідно піклуватись про неї та насолоджуватись її красою!

Или вот:Великою проблемою в нашій країні і в усьому світі є ставлення до природи. Люди вже не помічають навколо себе прекрасної природи, вони вирубують ліси, осушують болота, вбивають звірів, будують заводи і забруднюють природу. У багатьох країнах створено організації захисту природи, але це дуже мало, адже люди продовжують жорстоко знищувати природу, не усвідомлюючи того, що роблять. Природа — це наше життя.

Не буде природи — не буде нас. Винищуючи ліси, будуючи заводи на цих територіях, люди думають лише про гроші та вигоду, а ні в жодному разі про природу, про красу, про звірів і навіть про своє нормальне майбутнє життя. Я вважаю, що це ненормально, це жахливо, люди знищують природу, знищуючи себе. І ніхто не усвідомлює, що ми — частина природи. 1 якщо таке ставлення до природи не зміниться, жахлива неминуча катастрофа чекає на нашу Землю, і в ній будуть винні саме люди. Можливо, з часом люди зрозуміють, що вони роблять, але вже буде пізно, і ніхто не поверне нам чистого повітря, звірів, ліси, нашу рідну дорогу природу.

Объяснение:

Answer 3

Ми і Природа

Літо виливається на природу, наче великий вазон свіжої фарби, і ми, її звільнені від рутиною днів, стаємо свідками цього неперевершеного шедевру. Сонце, наче старанний живописець, наносить світлові акценти на плітку природи, і кожна травинка, кожен листочок перетворюються на витончені деталі його картини.

Зранку роса, наче сріблясті перлини, вишиває траву великими неповторними малюнками, і ми, прокидаючись, співаємо разом зі співами птахів, розпускаємо руки й відчуваємо, як наші долоні зволожені цілющим дотиком ранкової роси.

Поодинцій відчуваючи аромат квітів, ми блукаємо садом, який щоразу, немов чарівник, вражає нас своєю різноманітністю та красою. Літо має смак яскравих полуниць, таємничих малин і сочних вишень. Ми обираємося на вершину пагорба, аби доторкнутися до неба, і в цей момент відчуваємо себе невагомими, немов птахи.

Вечірні закати заливають небо малиновими та оранжевими фарбами, а сонце красномовно прощається з нами, ховаючись за обрієм горизонту. Ми сидимо біля водойми і спостерігаємо, як відбиваються в воді відблиски зірок, і чуємо, як природа шепоче нам свої таємниці.

Це літо — час, коли ми почуваємо себе найближчими друзями Природи. Ми вчимося її мові, відчуваємо її ритм та гармонію, і відповідаємо на її виклики. Наші душі, як і літо, відкриваються, немов квіти на сонці, і ми вдихаємо свіжий аромат пригод та відкриттів.

Літо — це час співу та танців, час поклоніння красі Природи. Ми і Природа в тісному обіймі, обмінюючись найкращим, що маємо, і спільно створюємо найкращий образ цього світу.