Question

На маленькій, низенькій яблуньці цілий день любило сидіти сонце. Цвіту цієї весни на деревці було зовсім трішки, лише кілька рожево-білих квіточок радували бабцю Марію. Посадила вона яблуньку та й тішиться, плодів чекає. У червні якось випадково побачила старенька троє яблучок. Вони сором’язливо трималися на гіллі. Радощам не було меж! Щодня плоди грілися на сонці, гойдалися на вітрі й міцно трималися хвостиками за життя! А в серпні яблука зовсім набралися сили, почервоніли, стали соковитими. Яблунька стоїть край подвір’я і однією кроною дивиться на вулицю, де їдуть машини, поспішають у справах дорослі, тупотять до школи першачки. Сергійко йшов додому, ніс важкого портфеля й ні про що не думав. Просто собі роздивлявся навкруг. Побачив яблуньку, вона лиш благословила на світ свої плоди. Зірвав яблуко, друге, третє… Надкусив одне, скривився, повикидав у бур’яни. Подивилася старенька на яблуньку, обмацала кожну гілочку. Немає яблучок! Покотилися сльози… А Сергій ні про що не думав, просто пішов додому Розповісти своїми словами 20 б

Answer 1

Ответ:

На маленькій, низенькій яблуньці цілий день любило сидіти сонце. Цвіту цієї весни на деревці було зовсім трішки, лише кілька рожево-білих квіточок радували бабцю Марію. Посадила вона яблуньку та й тішиться, плодів чекає.

У червні якось випадково побачила старенька троє яблучок. Вони сором’язливо трималися на гіллі. Радощам не було меж! Щодня плоди грілися на сонці, гойдалися на вітрі й міцно трималися хвостиками за життя!

А в серпні яблука зовсім набралися сили, почервоніли, стали соковитими. Яблунька стоїть край подвір’я і однією кроною дивиться на вулицю, де їдуть машини, поспішають у справах дорослі, тупотять до школи першачки.

Сергійко йшов додому, ніс важкого портфеля й ні про що не думав. Просто собі роздивлявся навкруг. Побачив яблуньку, вона лиш благословила на світ свої плоди. Зірвав яблуко, друге, третє… Надкусив одне, скривився, повикидав у бур’яни.

Подивилася старенька на яблуньку, обмацала кожну гілочку. Немає яблучок! Покотилися сльози… А Сергій ні про що не думав, просто пішов додому

Answer 2

У нашої бабці Марії була маленька яблунька. Вона дуже любила сонце і весь день сиділа під його променями. Весною на цьому деревці було мало квітів, лише кілька рожево-білих квіточок. Але ці квіти дуже радували бабцю Марію.

Бабця посадила яблуньку і чекала, коли вона принесе плоди. У червні вона випадково побачила троє яблучок на своєму деревці. Вони були дуже маленькі і сором’язливо трималися на гіллі. Бабця була дуже щаслива! Щодня ці яблука грілися на сонці, гойдалися на вітрі і трималися міцно за життя своїми хвостиками.

А в серпні яблука стали червоні і соковиті. Яблунька стояла на краю подвір'я і дивилася на вулицю, де машини їхали і дорослі поспішали у справах. А Сергійко, маленький хлопчик, ішов додому зі школи і не думав про ніщо особливе. Він просто розглядав навколо себе.

Але коли він побачив яблуньку, він не витримав і зірвав одне яблуко, потім ще одне і третє. Коли він спробував перше яблуко, воно було кисле, і він викинув його в бур'яни. Потім він спробував друге і знову викинув. Тоді він подивився на яблуньку, але вже не було жодного яблучка на гілках. Бабця Марія розплакалася, бо всі її яблука зникли.

Сергійко не розумів, чому бабця сумує, він просто пішов додому, не розуміючи, що він зробив.