Question

Пояснити розділові знаки. 1. Не бійтесь заглядати у словник: це пишний яр, а не сумне провалля. 2. Є тільки один спосіб уникнути критики: нічого не робіть, нічого не говоріть, будьте ніким. 3. Борців лякають пригоди: шлях, мочений кров’ю та потом, нас виведе в панство свободи не нині, не завтра, так потім. 4. Не повертайтесь на круги своя: нічого це, крім болю, не приносить. 5. Я розумію: не всі мають силу волі Лесі Українки. 6. Налагодь струни золоті: весна бенкет справляє. 7. Невпинно вивчай ворога – і паніка охопить його. 8. Шануй батька й неньку – буде тобі скрізь гладенько. 9. Вітер війнув – листя з клена жовте, жовтаво-золоте полетіло. 10. Дотримай слова – і світ впаде до твоїх ніг, як стиглий плід. 11.Відклади щось на завтра – і воно зникне, нездійснене й забуте. 12.Синиці зранку пищать – чекай уночі морозу.

Answer 1

Відповідь:

1. "," написана тому що написано порівняння.
2. ":" та "," написано тому що починається перелічення чого потрібно робити що уникнути конфлікту.
3. Так само як в 2-ій відповіді.А точніше,":" та "," написано тому що починається перелічення.
4. Написано "," тому,щоб зробити паузи між словами,щоб все не читалося "зліплено".
5. Написано ":",тому що людина висловлює свою думку.
6. Написано ":" тому що це під рифму(?).
7. Написано "-" тому що він пояснює,буде якщо він так зробить.
8. Написано "-" тому що він говорить,що буде якщо він їх буде любити.
9. 1 раз використовується "-" щоб зробити паузу,на мою думку, а 2 раз використовується "-" тому що жовто-золотий не пишуть разом або окремо.Тільки через дефіс.
10. Написано "-" тому що це прохання.
11. На мою думку,це теж написано для паузи.
12. Це народна мудрість.

Пояснення:

Мені здається так .Але 6 не зовсім точно.Але всеодно..

Була рада допомогти :)

Можуть бути помилки.

Answer 2

У наведених реченнях розділові знаки використовуються для правильного розділення речень та фраз, надаючи тексту логічну структуру і зрозумілість. Давайте розглянемо кожне речення з вашого списку та пояснимо використані розділові знаки:

1. Не бійтесь заглядати у словник: це пишний яр, а не сумне провалля.

   • Тут використано двокрапку для вказівки на послідовність думок або ідей. Двокрапка допомагає вказати, що наступне речення пояснює або розвиває попереднє.

2. Є тільки один спосіб уникнути критики: нічого не робіть, нічого не говоріть, будьте ніким.

   • Тут також використано двокрапку для вказівки на специфікацію чогось або перерахування варіантів.

3. Борців лякають пригоди: шлях, мочений кров’ю та потом, нас виведе в панство свободи не нині, не завтра, так потім.

   • В даному реченні двокрапка використана для розділення інтересної фрази про "шлях" та її пояснення. Також двокрапка використана для вказівки на послідовність подій чи ідей.

4. Не повертайтесь на круги своя: нічого це, крім болю, не приносить.

   • Тут двокрапка використана для розділення схожих за змістом частин речення та для вказівки на висловлення думки.

5. Я розумію: не всі мають силу волі Лесі Українки.

   • Двокрапка вказує на пояснення чи розшифрування попередньої думки.

6. Налагодь струни золоті: весна бенкет справляє.

   • Тут двокрапка використана для вказівки на наслідок або результат чогось.

7. Невпинно вивчай ворога – і паніка охопить його.

   • В даному випадку двокрапка використана для вказівки на причину або передумову наступної події.

8. Шануй батька й неньку – буде тобі скрізь гладенько.

   • Тут двокрапка використана для вказівки на результат чи наслідок дії.

9. Вітер війнув – листя з клена жовте, жовтаво-золоте полетіло.

   • Двокрапка використана для вказівки на причину наступної події.

10. Дотримай слова – і світ впаде до твоїх ніг, як стиглий плід.

    • В даному реченні двокрапка вказує на наслідок або результат виконання певної дії.

11. Відклади щось на завтра – і воно зникне, нездійснене й забуте.

    • Двокрапка вказує на наслідок чи результат зволікання дії.

12. Синиці зранку пищать – чекай уночі морозу.

    • Тут двокрапка використана для вказівки на причину події, яка наступить пізніше.

Розділові знаки важливі для правильного розуміння тексту і передачі змісту речень та ідей.