Question

5.1. У вимові наведених слів української мови відбувається асиміляція (вимову слів запишіть фонетичною транскрипцією). Поділіть їх на дві групи: а)слова з повною асиміляцією, б) слова з неповною (частковою) асиміляцією: косьба, зшитий, з-під гори, зжати, дужче, легше, співати, вийшов з кімнати, панський, один із фактів, сріблястий, розпач, без чашки, розжиріти, без сорому. Зазначте, за якими ознаками відбулась асиміляція. 5.2. Поясніть, чим зумовлені зміни звукового складу в парах слів: бодня — бондар, Futteral (нім.) − футляр, осьмь − вісім, трагікокомедія — трагікомедія. 5.3. Визначте, у яких словах наявне явище протези й епентези: вулиця, фіалка, Левонтій, гарбуз

Answer 1

Відповідь:

5.1. У вимові наведених слів української мови відбувається асиміляція

                             ФОТО

5.2. Поясніть, чим зумовлені зміни звукового складу в парах слів: бодня — бондар, Futteral (нім.) − футляр, осьмь − вісім, трагікокомедія — трагікомедія.

бодня — бондар, Futteral (нім.) − футляр  - МЕТАТЕЗА — нічим не зумовлені перестановки звуків чи складів у словах.

осьмь − вісім - ПРОТЕЗА - приєднання на початку слова додаткового  звука.

трагікокомедія — трагікомедія - ГАПЛОЛОГІЯ - викидання одного з двох однакових складів.

5.3. Визначте, у яких словах наявне явище протези й епентези: вулиця, фіалка, Левонтій, гарбуз

вулиця - протеза (в+улиця)

Левонтій - епентеза (Ле(в)онтій)

гарбуз - протеза (г+арбуз)

Пояснення:

Answer 2

5.1. Українська мова має численні приклади асиміляції, коли звук в одному слові впливає на вимову іншого. Розглянемо наведені слова та поділимо їх на дві групи:

a) Слова з повною асиміляцією:

• косьба [ко́сба] - асиміляція "с" до "з";
• зжати [жжати́] - асиміляція "с" до "ж";
• співати [співа́ти] - асиміляція "п" до "в";
• розжиріти [ро́жжиріти] - асиміляція "с" до "ж";
• без сорому [бе́ззорому] - асиміляція "с" до "з";

б) Слова з неповною (частковою) асиміляцією:

• зшитий [зши́тий] - асиміляція "з" до "ш", але "т" залишається без змін;
• з-під гори [спід ґори́] - асиміляція "з" до "с", але "п" залишається без змін;
• дужче [ду́жче] - асиміляція "з" до "ж", але "ч" залишається без змін;
• вийшов з кімнати [ви́йшов з кімна́ти] - асиміляція "з" до "с", але "к" та "к" залишаються без змін;
• панський [панськи́й] - асиміляція "с" до "с", але "н" залишається без змін;
• один із фактів [о́дин із фа́ктів] - асиміляція "з" до "с", але "н" залишається без змін;
• сріблястий [срі́блястий] - асиміляція "з" до "с", але "р" та "л" залишаються без змін;
• розпач [ро́зпач] - асиміляція "з" до "с", але "п" залишається без змін;
• без чашки [бе́с ча́шки] - асиміляція "з" до "с", але "ч" залишається без змін.

5.2. Зміни звукового складу в парах слів зазвичай зумовлені фонетичними законами та різними мовними процесами:

• бодня [бо́дня] — бондар [бонда́р] - це приклад асиміляції, де "д" змінюється на "н" через вплив наступного звуку "н".

• Futteral (нім.) [футерал] — футляр [футля́р] - це приклад запозичення іншомовного слова, де в українській мові відбулася адаптація до фонетичних і морфологічних правил української мови.

• осьмь [о́сьмь] — вісім [ві́сім] - тут відбулася фонетична зміна, де "о" змінюється на "і".

• трагікокомедія [трагікокоме́дія] — трагікомедія [трагікомеді́я] - це приклад фонетичного скорочення, де "о" змінюється на "о" через спрощення складу слова.

5.3. Протеза і епентеза - це явища, коли в мовній вимові додається або вставляється додатковий звук. Давайте розглянемо наведені слова:

• вулиця [вулі́ця] - тут є протеза "в";
• фіалка [фіа́лка] - тут є протеза "ф";
• Левонтій [Лево́нтій] - тут є протеза "л";
• гарбуз [гарбу́з] - тут є протеза "г".