Question

Пожалуста поможіть срочно пожалуста поможіть Вилучивши сполучники, запишіть речення й розставте в них розділові знаки. 1. Не дарма кажуть, що діло майстра боїться (Народна творчість).2. Мені здається, що твої очі в мою душу світять з вишини (В. Сосюра).3. Брехня мов куля зі снігу, бо що далі котиться, то більша стає (Народна творчість). 4. Слово не горобець, бо коли вилетить, то не впіймаєш (Народна творчість). 5. Не жди сподіваної волі, бо вона заснула (Т. Шевченко). 6. Мені снилося, що червоні рожі пломеніли у промені золотистім (Леся Українка). 7. Батько наш був дуже добрий, адже жалував він нас обох рівно (Марко Вовчок).​

Answer 1

Ответ:

Не дарма кажуть: "Діло майстра боїться".

Мені здається, твої очі в мою душу світять з вишини.

Брехня, мов куля зі снігу, бо що далі котиться, то більша стає.

Слово не горобець, бо коли вилетить, то не впіймаєш.

Не жди сподіваної волі, бо вона заснула.

Мені снилося, що червоні рожі пломеніли у промені золотистім.

Батько наш був дуже добрий, адже жалував він нас обох рівно.

Объяснение:

Answer 2

Звільнені від сполучників речення з розставленими розділовими знаками виглядають так:

1. Не дарма кажуть: "діло майстра боїться." (Народна творчість).
2. Мені здається, що "твої очі в мою душу світять з вишини." (В. Сосюра).
3. "Брехня, мов куля зі снігу, бо що далі котиться, то більша стає." (Народна творчість).
4. "Слово не горобець, бо коли вилетить, то не впіймаєш." (Народна творчість).
5. "Не жди сподіваної волі, бо вона заснула." (Т. Шевченко).
6. Мені снилося, що "червоні рожі пломеніли у промені золотистім." (Леся Українка).
7. "Батько наш був дуже добрий, адже жалував він нас обох рівно." (Марко Вовчок).

Answer 3

Звільнені від сполучників речення з розділовими знаками:

1. Не дарма кажуть: "Діло майстра боїться." (Народна творчість).
2. Мені здається, що твої очі світять в мою душу з вишини. (В. Сосюра).
3. Брехня, мов куля зі снігу, бо що далі котиться, то більша стає. (Народна творчість).
4. Слово не горобець, бо коли вилетить, то не впіймаєш. (Народна творчість).
5. Не жди сподіваної волі, бо вона заснула. (Т. Шевченко).
6. Мені снилося, що червоні рожі пломеніли у промені золотистім. (Леся Українка).
7. Батько наш був дуже добрий, адже жалував він нас обох рівно. (Марко Вовчок).