 
Вопрос задан 05.09.2023 в 15:54.
Предмет Українська мова.
Спрашивает Колешня Саша.
Помогите найти "переказ тексту хлібороб" Срочна 7 класс!!!!
 0
        0
         0
        0
    Ответы на вопрос
 
        Отвечает Котова Полина.
                
                   ХЛІБОРОБ              
              
Сизе марево клубочиться над степом. Нагріта сонцем рілля
              
дихає парою. І в тих весняних ласкавих туманах мерехтять далекі
              
села та гаї. Польова дорога стелиться через видолинки і пагорбки.
              
За кермом прудкого газика — молодий чубатий водій... По-руч із ним — білоголовий чоловік. Він оглядає звеснілий степ —
              
у сірих очах старого світиться радість. Що то весна!
              
Очі справжнього хлібороба завжди повняться радістю, коли
              
він бачить, як навесні оживає земля, купається в молочних ви-парах туманів і проростає травами та хлібами.
              
Радів тій порі Степан Петрович Твердохліб, оглядаючи роз -буджені весняним громом степи, вмиті дощами, зігріті сонцем,
              
приголублені сизими крилами туманів...
              
— Постоїмо трохи та й води нап’ємося з криниці.
              
— Це можна,— погодився водій.
              
Набравши повен поставець ключової живиці, Твердохліб
              
жадібно пив. І була та вода солодшою за медовицю, вода з рід-ного джерела.
              
Степан Петрович присів на пеньку поблизу криниці і за -мислився.
              
З виду Твердохлібові можна дати не більше шістдесяти
              
років. Обличчя моложаве й рум’яне. Засмаг на сонці... Голова
              
в нього була сива, аж біла. Зовнішністю нагадував поважного
              
маститого академіка. Сивуваті, коротко підстрижені вуса, зате
              
брови були на диво чорні і виразно підкреслювали оту сивину.
              
Під насупленими волохатими бровами глибоко запали розумні сірі
              
очі. Вони завжди були теплі й ласкаві. Навіть тоді, коли гні -вався, очі світилися добротою. Був Твердохліб середнього зросту,
              
міцно збитий, але не огрядний. Широкий у плечах, руки великі
              
й жилаві, як у косаря або молотника. Він справді походив з ко-сарського роду...
              
Твердохліб, овіяний весняним вітром, думав свою думу. Із
              
глибини душі народжувалися слова — незвичайні, не буденні,
              
а високі, одухотворені, як і душа його. Вони кружляли над
              
ним, ніби молоді птиці, в якомусь хмільному, збудженому хо-роводі...
              
(224 сл.) ( За І. Цюпою)
              
              
                                        Сизе марево клубочиться над степом. Нагріта сонцем рілля
дихає парою. І в тих весняних ласкавих туманах мерехтять далекі
села та гаї. Польова дорога стелиться через видолинки і пагорбки.
За кермом прудкого газика — молодий чубатий водій... По-руч із ним — білоголовий чоловік. Він оглядає звеснілий степ —
у сірих очах старого світиться радість. Що то весна!
Очі справжнього хлібороба завжди повняться радістю, коли
він бачить, як навесні оживає земля, купається в молочних ви-парах туманів і проростає травами та хлібами.
Радів тій порі Степан Петрович Твердохліб, оглядаючи роз -буджені весняним громом степи, вмиті дощами, зігріті сонцем,
приголублені сизими крилами туманів...
— Постоїмо трохи та й води нап’ємося з криниці.
— Це можна,— погодився водій.
Набравши повен поставець ключової живиці, Твердохліб
жадібно пив. І була та вода солодшою за медовицю, вода з рід-ного джерела.
Степан Петрович присів на пеньку поблизу криниці і за -мислився.
З виду Твердохлібові можна дати не більше шістдесяти
років. Обличчя моложаве й рум’яне. Засмаг на сонці... Голова
в нього була сива, аж біла. Зовнішністю нагадував поважного
маститого академіка. Сивуваті, коротко підстрижені вуса, зате
брови були на диво чорні і виразно підкреслювали оту сивину.
Під насупленими волохатими бровами глибоко запали розумні сірі
очі. Вони завжди були теплі й ласкаві. Навіть тоді, коли гні -вався, очі світилися добротою. Був Твердохліб середнього зросту,
міцно збитий, але не огрядний. Широкий у плечах, руки великі
й жилаві, як у косаря або молотника. Він справді походив з ко-сарського роду...
Твердохліб, овіяний весняним вітром, думав свою думу. Із
глибини душі народжувалися слова — незвичайні, не буденні,
а високі, одухотворені, як і душа його. Вони кружляли над
ним, ніби молоді птиці, в якомусь хмільному, збудженому хо-роводі...
(224 сл.) ( За І. Цюпою)
 0
                    0
                     0
                    0
                 
            Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.
                
    Звучити незрозуміло. Можливо, ви хочете, щоб я допоміг вам переказати якийсь конкретний текст про хліборобство для учня 7-го класу? Якщо так, будь ласка, надайте текст, який вам потрібно переказати, і я допоможу вам з цим завданням.
 0
                    0
                     0
                    0
                Похожие вопросы
Топ вопросов за вчера в категории Українська мова
Последние заданные вопросы в категории Українська мова
Предметы
	- 
			Математика 
- 
			Литература 
- 
			Алгебра 
- 
			Русский язык 
- 
			Геометрия 
- 
			Английский язык 
- 
			Химия 
- 
			Физика 
- 
			Биология 
- 
			Другие предметы 
- 
			История 
- 
			Обществознание 
- 
			Окружающий мир 
- 
			География 
- 
			Українська мова 
- 
			Информатика 
- 
			Українська література 
- 
			Қазақ тiлi 
- 
			Экономика 
- 
			Музыка 
- 
			Право 
- 
			Беларуская мова 
- 
			Французский язык 
- 
			Немецкий язык 
- 
			МХК 
- 
			ОБЖ 
- 
			Психология 
- 
			Физкультура и спорт 
- 
			Астрономия 
- 
			Кыргыз тили 
- 
			Оʻzbek tili 
 
			 
			 
			 
			 
			 
			 
			 
			 
			 
			 
			 
			 
			 
			 
			 
			 
			 
			 
			 
			 
			 
			 
			 
			