Question

Твір на тему:Україно, люба ненько

Answer 1

Наша родина складається переважно із росіян, живемо ми в Україні і вважаємо себе українцями. Це правильно — вважати себе українцем як громадянином. Рідна моя мова — російська. Хочу розповісти, що мене вражає. Я часто чув вираз: Україна — ненька. Спробував хоча б уявити, наприклад, таке: Росія — мати, Франція — ненька, Англія — мати. І все якось воно має трохи недолугий вигляд. Ще пригадалося, що «Родина — мать» російською звучить нормально. Виявляється, що саме українці з такою любов’ю і повагою ставилися впродовж віків до свого рідного краю, що це ні в кого не викликає здивування. Не сумніваюся, що є й інші народи, які були особливо пригнобленими, що також із повагою ставляться до рідної землі.

Я із задоволенням вивчаю цю співучу мову, знайомлюся з історією України. Мені прикро, що Росія (як держава) тривалий час пригноблювала українців. Мені приємно, що моя вчителька багато речей пояснила і я зрозумів, що поганих людей певної національності не буває, бувають поганими їхні вчинки. Це я до того, що слід відрізняти владу Росії і звичайних росіян, таких як наша сім’я. У нас тепер багато друзів і в Росії, і в Україні, сподіваюся, що їх стане ще більше, якщо ми будемо поважати один одного.

Answer 2

Україно, люба ненько,

Ти моє серце, моя душа,

В твоїх полонинах, в травах й квітах,

Я знаходжу свій спокій і розмаїття.

Твій голос я почуваю в співі пташок,

Твою красу бачу в гордій вершині гір,

Твою силу відчуваю в бурхливих річках,

Ти - моя незалежність, моя воля.

Ти вивчила мене бути сильним і гордим,

Ти надала мені мову, щоб говорити про тебе,

Твоя історія, твоя культура, твоя пісня,

Все це завжди в мені житиме, вічно.

Україно, люба ненько моя,

Ти світло в моєму житті, мій вічний дім,

З тобою я завжди буду, ти моє кохання,

Слава тобі, Україно, вічно і назавжди!