Question

Твір на тему "Рідна мова це музика й малювання душі"​

Answer 1

Любов до рідної мови, любов до рідної Батьківщини — невіддільні поняття. Вони споконвіку живуть у людських серцях і притаманні тим, хто шанує історію й культуру власного народу. Дійсно, не було жодного видатного письменника, який би не висловив любові до рідної мови, а також своєї тривоги за її долю. Дійсно, не було жодного поета, який би не покладав на рідну мову найсвітліших надій. Так склалося тому, що кожен митець бачив долю свого народу в майбутньому невідривною від долі української мови.

Мова — це душа народу. Немовля з перших днів свого існування чує рідну мову від матері, а потім, підростаючи, повторює перші пестливі слова. Це, звичайно, саме ті слова, які промовляла ще за сивої давнини над колискою молода жінка, чимось схожа на матусю. Ці слова сповнені почуттям, ніби квітка нектаром.

Мелодійна та неповторна українська мова ввібрала в себе гомін лісів, полів, рік і морів землі нашої. Слова нашої мови переткані вишневим цвітом, барвінком, калиною.

Українська мовна традиція сягає до княжих далеких часів. За часів Київської Русі наше слово повновладно зазвучало на державному рівні. Потім виникли школи, друкарні, які видавали не лише духовні твори, а й підручники, наукові трактати. Але шлях нашої мови був тернистим. Скільки заборон прийшлося зазнати українській мові, починаючи з часів Петра Першого! У 1863 році один із петербурзьких циркулярів переконував, що "малоросійського язика" взагалі не існує. З ужитку виганялися рідні до болю слова. Російський цар хотів, щоб люди забули, що таке Запорозька Січ, Україна, козак...

Answer 2

Мова – це не просто засіб спілкування, це скарбниця національної культури і ідентичності. Ми, носії рідної мови, часто навіть не усвідомлюємо, як глибоко вона проникає у наші серця та думки, впливаючи на наші почуття та емоції. Рідна мова – це мелодія, що лине з душі, музика, яка надихає та об'єднує нас.

Кожен народ має свою власну мову, яка стала частиною його історії і спадщини. Вона має в собі тисячолітній досвід, традиції, мудрість попередніх поколінь. Кожне слово – це як окрема нота в великому симфонічному творі, яке створює унікальний мелодійний образ нації.

З допомогою рідної мови ми можемо виражати свої думки та почуття так точно і виразно, як ні з однією іншою мовою. Вона надає нам можливість побачити світ по-особливому, з унікального кута зору. Кожен звук, кожне слово – наче пензельний хід художника, що малює картини в наших уявленнях.

Рідна мова відображає наше минуле, теперішнє та майбутнє. Вона зберігає у собі усю історію нашого народу, кожну подію, радість та горе. Звуки мови стають щирими спогадами і насичують наше життя емоціями, що викликають справжні хвилювання.

Рідна мова є також символом єднання народу. Коли ми говоримо на рідній мові, ми відчуваємо себе часткою чогось більшого, відчуваємо гордість за свою націю. Мова об'єднує нас і допомагає зберігати наші традиції та цінності.

У світі, де мов так багато, рідна мова для нас – це як краплина роси на піщинці, невеликий, але надзвичайно важливий елемент. Вона дарує нам відчуття належності, розуміння своєї природи і місця в цьому світі.

Так само, як музика заповнює наше серце радістю або тугою, рідна мова наповнює наші душі теплом і різнобарв'ям. Вона несе в собі відбитки нашого народу, його унікальності і величі. Вона – це музика нашої душі, малюнок нашого буття.

Тож підтримуймо, бережімо та примножуймо свою рідну мову, як малюнок, що розкриває красу нашої нації. Вивчаймо її літературу, мовні традиції, передаваймо її дітям та внукам. Нехай вона лунає як музика у наших серцях і виявляє малюнки нашої душі. Наша рідна мова – це найвищий вираз національної гідності та культури, і її носіями ми повинні пишатися кожен день.