Question

Невиличкий твір опис на тему: осінь-чарівниця використовуючи безсполучникові і складно підрядні речення з різними видами

Answer 1

Ось і настала осінь. Пора, яку ще називають золотою.  

  Довкола усе змінюється. Осінь, мов художниця, розмалювала дерева в жовто-червоний колір. Листя поволі опадає на землю. Трава висохла, стала темно-зеленою, де-не-де коричневою. Птахи відлетіли в теплі краї, не чути їхнього голосного співу. Горобці злітаються на червону горобину та калину.

  Людям осінь принесла щедрий урожай. У садах і городах  доспіли овочі і фрукти.

  Осінь можна назвати чарівницею.

 

***    

 

  Чарівниця осінь усе змінює на свій лад. Ось зелені листочки стали жовтими. А то й зовсім червоними. Як тільки пролетить вітерець, листя вкриває землю, кружляючи в осінньому танці.  

   Хоч восени багато птахів летять в теплі краї, високо в небі прощально махають крильми. Звеселяють нас горобчики, з лісів спішать синички, щоб люди себе знову змогли відчути помічниками пернатих друзів.

   У садах наливаються соком пізні яблука на щедрий врожай. На поля виходять щасливі трударі, вони радіють цій порі.

  По золотих деревах скачуть прудкі жовтогарячі білочки. Вони не мають часу сумувати: грибів, горішків вдосталь, щоб зробити зимові запаси.  

   Чарівниця осінь золотою палітрою навіює надію, бо потім знову настане весна.

Answer 2

Осінь – чарівниця

Осінь - чарівниця, майстерно ткачка природних килимів, весело грає своїм беззвучним вітряним вальсом, покриваючи землю ковдрою з яскравих барв. Коли з'являється вона, дня стають коротшими, а ночі - довшими, змушуючи нас сумувати за минулим літнім теплом.

Повітря наповнене запахами в'ялого листя та теплими нотками винограду. Жовті, червоні, і помаранчеві листочки вирушають у свою останню пляшку-подорож з дерев, створюючи прекрасний золотий шлях на землі.

Пташки відлітають у далекі краї на південь, співаючи про кохання та пригоди, під час коли гілки оголюються, здіймаючи свої руки вверх до неба, немовби просячи милосердя у відьмиці Осені.

За її чарівної влади, роса на квітах перетворюється на брильянти, а павутиння стає дивовижним витвором мистецтва, прикрашаючи зелені чагарники.

І хоча Осінь - чарівниця, але вона непередбачувана, як настрій весняної роси. З різкими перепадами температур, вона зводить нас з пантелику і зігріває теплом своїх яскравих променів сонця.

Складно підрядні речення сплітаються у її волосяних кудрях, переплітаючи красу природних чудес. Коли Осінь сховається за хмарами, як зірка на небосхилі, то можна тільки гадати про її наступне чарівне з'явлення.

Таким чином, осінь – чарівниця, щедро обдає нас своїм барвистим причаровуючим вбранням, створюючи справжній спектакль природи. Її безсполучникові речення та складно підрядні структури, як гілочки на деревах, переплітаються в прекрасному танці, змушуючи нас любуватися її казковими витворами мистецтва.

Осінь - це пора творчості та замислення, час, коли природа дарує нам свою внутрішню красу та глибину. Нехай її чарівництво триває і надалі, наповнюючи наше життя радістю та мудрістю природних змін.