Question

Твір мініатюра з елементами роздому Світ без добрих людей з займенниками​

Answer 1

З дитинства нас привчають робити добро людям, допомагати у важку хвилину, бути чуттєвими до чужого горя. Завжди знайдуться люди готові поспівчувати, допомогти, дати пораду. Будь-яка людина здатна на добрі вчинки і тому треба не боятися їх здійснювати. Сьогодні ти комусь допоміг, а завтра допожуть тобі. Світ не без добрих людей.Творіть добро і люди будуть вдячні вам.Тільки доброта і милосердя зроблятьнас справжніми людьми.

Answer 2

У світі без добрих людей все виглядає інакше. Здавалося б, звичні речі залишаються на місці, але атмосфера довкола змінюється. На вулицях не чутно радісних сміхів та вітряних привітань, лише холодний шепіт вітру. Замилені обличчя проходять повз, не звертаючи уваги одне на одного, занурені в свій світ самотності.

Поступово, міста втрачають свою колоритність. Відтінки сірого переплітаються в будівлях, а вітрилами стають не тільки вітри, а й печальні спогади минулого. Лише деякі залишаються непізнаними, стережучи своїх почуттів від цього похмурого світу.

Одинокі дерева стоять у парках, замислені та безлюдні. Вони були свідками радощів та смутку людей, які тут колись зустрічались. Але тепер ніхто не заходить у парк, немає тих, хто міг би відчути їхню потребу в увазі.

Магазини, які раніше були наповнені покупцями, тепер стоять порожніми. Продавці, раніше посміхаючись, зараз теж зіграли роль переписаного декору. Немає кому дарувати добрі слова або просто посміхнутись від великодушного серця.

А замість гомону дитячих голосів у школах чути лише скромне шурхання сторінок учителями, які намагаються заповнити порожнечу в душах дітей, замість сміху – сумне зітхання.

Одного разу пройшовши повз старий будинок, де колись жили добрі люди, я зупинився поруч зі старою скринькою. Вона була вкрита пилом, але я зміг розгледіти зацікавлені очі дівчинки, яка колись зберігала усі свої надії та мрії у цій скриньці. Здавалося, навіть сама скринька тепер сумує за втраченими емоціями.

Мабуть, хтось може запитати, чому так сталося? Але у відповідь залишиться лише холодний вітер, що зненавидів свою бездушність.

І все ж, в цьому бездоброму світі можна знайти промінчик надії. Можливо, з часом хтось знайде спосіб пробудити доброту в серцях людей, і тоді знову настануть часи радості та світла.

Звичайні займенники "вони", "він", "вона" стали для мене ознаками порожнечі, адже без імен та добрих дій вони несуть у собі лише печальні спогади про колишні добрі часи. Тож хай же повернеться доброта, а разом з нею і радісні імена добрих людей.